Нетрадиційна війна Росії : як Кремль влаштовує диверсії проти критичної інфраструктури Європи

Росія веде масштабну і нетрадиційну війну проти Європи, зосереджуючись на диверсіях щодо критичної інфраструктури, від військових об'єктів та енергетичних мереж до комунікацій та підводних кабелів, випробовуючи стійкість європейських урядів та суспільств і кидаючи виклик стримування НАТО/ЄС.

Про це йдеться у дослідженні Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).

Як пише IISS, своєю кампанією диверсій, шпигунства та таємних дій Росія намагається дестабілізувати європейські уряди та підірвати громадську підтримку України, нав'язуючи соціальні та економічні витрати Європі.

Крім цього Кремль намагається послабити колективну здатність НАТО та Європейського Союзу реагувати на російську агресію. Звіт поділено на три розділи.

У розділі 1 визначено системні вразливості та залежності, які наражають європейську критичну інфраструктуру на ризик російських диверсійних операцій, зокрема, та крихкість взаємопов'язаних і взаємозалежних систем.

У розділі 2 досліджується інтеграція Росією інфраструктурного саботажу в її ширшу стратегію гібридної війни, детально описуються методи, що розвиваються, що використовуються російськими спецслужбами.

У розділі 3 розглядається стратегічний виклик, з яким стикаються європейські уряди, ефективно реагуючи на кампанію Москви в Європі.

Звіт завершується стратегічними наслідками саботажної кампанії Росії, наголошуючи на нагальній потребі в більш наполегливій та проактивній позиції для протидії російській агресії та захисту європейської безпеки.

У звіті зазначається, що ця нетрадиційна війна РФ почала загострюватися у 2022 році паралельно з вторгненням Росії в Україну.

Хоча Росії досі не вдалося досягти своєї основної мети, в Європі намагалися реагувати на диверсійні операції РФ, але мали труднощі щодо узгодження єдиної відповіді, координації дій та розробці ефективних заходів стримування Кремля у намаганні нав'язати Європі додаткові витрати.

"Критична інфраструктура Європи особливо вразлива до саботажу, оскільки вона перебуває в такому поганому стані після десятиліть відкладеного обслуговування та відсутності інвестицій з боку національних урядів та приватного сектору.

Росія атакувала критично важливу інфраструктуру, щоб отримати пряму стратегічну вигоду у своїй війні в Україні та в рамках свого ширшого конфлікту із Заходом", — йдеться у звіті.

IISS зібрав статистику диверсій РФ і дійшов висновку, що найбільше з них припадають на критичну інфраструктуру Європи.

Повідомляється, що попри виявлення російських шпигунів, РФ і далі вдається ефективно вербувати громадян третіх країн онлайн для обходу заходів європейської контррозвідки.

Ця тактика є доволі успішною, але спецслужбам РФ доводиться мати проблеми з якістю посередників, що призводить до виявлення і зриву їхньої діяльності.

Деякі держави-члени НАТО вважають нетрадиційну війну Росії як частину її довгострокової підготовки до потенційної військової конфронтації з НАТО, вказано у звіті. Не так давно російські диверсійні операції в Європі розширили спектр цілей та масштаб атак.

Кількість атак зросла майже в чотири рази з 2023 по 2024 рік. Дані IISS показують, що найчастішими цілями ECI є об'єкти, пов'язані з війною в Україні, та урядові установи.

Зокрема, Росія атакує бази, виробничі об'єкти та об'єкти, що пов'язані з транспортуванням військової допомоги Україні, свідчить інфографіка аналітиків. Нестандартна війна Росії проти Європи створює значні політичні виклики для західних урядів.

Російська доктрина навмисно розмиває межі між війною та миром, ускладнюючи для європейських урядів виявлення та реагування на таку агресію.

У відповідь НАТО та ЄС визначили нетрадиційну війну Росії як операції в "сірій зоні", її концепція описує ворожу діяльність нижче порогу прямого конфлікту між державами, і є бюрократичним щитом, що дозволяє урядам уникати рішучих дій та відповідальності.

Замість прояснення загроз поняття "сірої зони" посіяло плутанину, розмиваючи межі між національною безпекою, дипломатією та правоохоронними органами.

Таке розподілення відповідальності перешкоджає виникненню єдиної та стратегічної відповіді; натомість уряди часто вдаються до оборонних, реактивних заходів, подвоюючи захист, замість того, щоб вживати проактивних, рішучих заходів, необхідних для стримування та припинення діяльності Росії.

Тенденція розглядати кожен інцидент окремо, а не як частину ширшої кремлівської кампанії, посилила проблему та сприяла відсутності узгоджених дій усього уряду.

Як зазначав військовий історик Х'ю Страчан, критичним недоліком західного мислення у сфері безпеки є відсутність чіткості щодо того, що являє собою війна, що створює небезпечну плутанину.

Дозвіл Кремлю нормалізувати саботаж як інструмент державного управління ризикує довгостроковою стратегічною ерозією та прорахунками, що може втягнути Європу в глибший конфлікт.

Нагадаємо, що нещодавно уряд Великої Британії викрив десятки агентів, включно з двома, які переслідували доньку Сергія Скрипаля. А також тих, хто влаштовував вибухи та диверсії, як у Британії, так і в країнах ЄС.

Також європейська комісія проводить розслідування щодо можливої шпигунки РФ, яка працює перекладачкою і була запрошена на закриту зустріч у Брюсселі.