Замкнуте коло перфекціонізму: нейробіолог розповів, як почати визнавати свої успіхи

Визнання своїх досягнень у житті часто стає похованим під цілою купою недосяжних цілей і внутрішнього перфекціонізму. Однак знаючи як розрізняти його здорові та не дуже прояви можна досягти багато чого, вважають науковці.

Почуття неповноцінності, незважаючи на всі зусилля, звичайна і поширена проблема, але важливо розрізняти здоровий і нездоровий перфекціонізм.

Ці знання можуть допомогти нам не тільки досягти успіху там, де, здавалося б, неможливо домогтися успіху, а й вчасно зрозуміти, коли ми досягаємо його і не картати себе за недосяжні цілі, пише BBC Science Focus. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал.

Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки! Здоровий перфекціонізм, який має на увазі прагнення зробити все якнайкраще, пов'язаний із позитивними життєвими результатами.

Однак коли перфекціонізм перетворюється на постійне прагнення відповідати нереальним стандартам, він може стати шкідливим, пояснює доктор Крістіан Джарретт, когнітивний нейробіолог і науковий письменник.

Така форма нездорового перфекціонізму часто виникає через бажання відповідати очікуванням інших. Ключовою характеристикою нездорового перфекціонізму є страх невдачі.

Цей страх може призвести до циклу самобичування і жорсткої самокритики щоразу, коли ми не досягаємо своїх цілей. Цей внутрішній критик часто переконує нас у тому, що будь-яка невдача є доказом того, що ми недостатньо хороші, посилюючи почуття неадекватності.

Щоб позбутися цього згубного мислення, важливо усвідомити, що наша самооцінка не залежить від досягнень, вважає Джарретт. Розуміння того, що ми цінні саме тим, ким ми є, а не тим, чого ми досягли — це важливий крок на цьому шляху.

Для декого це може потребувати підтримки психотерапевта, який допоможе побороти ці вкорінені переконання.

Ще одна корисна стратегія — вивчити нереалістичні стандарти, які ми, можливо, нав'язуємо собі, наприклад, переконання, що ми ніколи не маємо робити помилок або завжди бути найкращим, зазначає нейробіолог.

Ніхто не може досягти такої досконалості, тому важливо свідомо переписати ці правила, зробивши їх більш справедливими та досяжними.

Хоча це абсолютно нормально — ставити перед собою високі цілі й бути амбітним, дуже важливо, щоб ці цілі було поставлено на наших власних умовах, а не для того, щоб справити враження на інших або довести їм свою значущість.

Якщо очікування не виправдалися, не варто сприймати це як свідчення неповноцінності. Натомість постарайтеся розглядати це як можливість вчитися і вдосконалюватися в майбутньому, радить Джарретт.

Ідея перфекціонізму також тісно пов'язана з психологічною концепцією самоспівчуття.

Дослідження показали, що практика самоспівчуття — ставлення до себе з тією самою добротою і розумінням, з якою ми поставилися б до одного, може значно знизити негативні наслідки перфекціонізму.

Застосовуючи співчуття до себе, ми зможемо встановити більш здорові стосунки із самим собою, що призведе до більшої стійкості та благополуччя, вважає Джарретт. Раніше Фокус писав про те, що вчені дізналися як розпізнати незвично розумних людей.

Існує думка, що розумних людей можна розрізнити з першого ж погляду, але вчені пішли далі і вирішили виділити чіткі риси характеру, які притаманні власникам підвищеного інтелекту. Також Фокус писав про те, як визначити володарів "рухливого інтелекту".

Рухомий інтелект досить сильно відрізняється від свого більш стандартного виду, і вчені виділили риси характеру, за якими можна визначити його носіїв. Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я.