Як скоро зникне УМЦ МП? Що чекати після ухвалення закону про заборону церков, пов'язаних з РФ

Верховна Рада таки ухвалила законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов'язаних з РФ.

Політолог Володимир Фесенко, не торкаючись нюансів документа, порушує питання більш загального характеру: як швидко зникне з української дійсності УПЦ МП і який опір цьому можна очікувати. Найближчим часом нас очікує своєрідна мініреволюція в духовно-ідеологічній сфері.

Президент Зеленський на зустрічі з Радою Церков та релігійних організацій заявив, що запропонував Верховній Раді України підтримати урядовий законопроєкт щодо духовної незалежності України… I це явно буде приурочено до Дня Незалежності України.

Оскільки робота над цим законопроєктом продовжувалась аж до останнього часу (профільний парламентський комітет ухвалив його в п’ятницю 16 серпня, зокрема ухвалена велика кількість поправок та доповнень), я утримаюсь від його оцінки.

Думаю, що краще це зроблять фахівці в цій сфері. Зверну увагу лише на деякі принципові моменти. По-перше, очевидно, що після ухвалення цього законопроєкту УПЦ-МП вже не зможе існувати в нинішньому вигляді. Але це не означає, що сама ця церква одномоментно зникне.

І в нормативному і в процедурному плані буде певний перехідний період. І насправді, головне завдання полягає не просто в ухваленні цього законопроєкту, а в реальному та ефективному забезпеченні тих трансформаційних процесів, які прописані в цьому законопроєкті.

В цьому контексті треба пам’ятати про нашу традиційну проблему – замало ухвалити закон, треба ще належним чином забезпечити його виконання. У нас, на жаль, дуже часто буква закону не завжди корелює з практикою його застосування.

По-друге, з високою вірогідністю, буде масштабний спротив реалізації цього закону – і протестний, і юридичний (оскарження його окремих норм і практики виконання в судах, зокрема в Конституційному суді України і Європейському суді з прав людини), інформаційно-політичний (проведення інформаційно-політичних кампаній проти заборони УПЦ-МП в Україні, за кордоном, зокрема в різних міжнародних організаціях), а також бюрократичний (гальмування та імітація його виконання).

І до цього треба готуватись, плануючи відповідні контрзаходи. По-третє, ухвалення цього закону означає, що українська влада не збирається торгуватися з Росією темою статусу УПЦ-МП в процесі майбутніх мирних переговорів.

Але майже напевно Росія буде наполягати, що умовою припинення війни має бути відновлення московської церкви в Україні. До цієї проблеми також треба готуватись. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.