Атака Ізраїлю на Іран: чому дорожчає нафта та як від цього виграє Росія

На близькому Сході розпочалася одна з наймасштабніших військових ескалацій у регіоні за останні десятиліття з серйозними ризиками розширення конфлікту. Ба більше, атака Ізраїлю на Іран спричинила різкий стрибок цін на нафту.

Згідно із даними Bloomberg, одразу після того, як Ізраїль завдав низку ударів по Ірану ціна марки Brent перевищила 78 доларів за барель. Стрибок став найбільшим зростанням за день від березня 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Наразі ціни відкотилися до 73-75 доларів і станом на полудень 13 червня, згідно з аналізом фінпорталу MarketWatch/AP рівень ціни на нафту Brent становлять 73,18 (+5,5 %) доларів.

 Фокус з'ясував, що буде з цінами на нафту далі, яка головна подія здатна підштовхнути їх догори і хто від цього виграє. За словами експертів, реакція ринків на війну Ірану та Ізраїлю була більш емоційною, ніж обґрунтованою, принаймні в короткостроковій перспективі.

На короткочасність стрибку цін на нафту Фокусу вказав і фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. "Ринок досить швидко відреагував і наразі ціни суттєво відкотилися.

Початкова реакція ринку показала зростання на 13%, але потім він швидко оговтався, і наразі приріст становить лише близько 4%. Ціна піднімалася до 78 доларів за барель, а зараз знизилася до приблизно 73", — сказав він.

Ринок досить швидко відреагував і наразі ціни суттєво відкотилися.

Початкова реакція ринку показала зростання на 13%, але потім він швидко оговтався, і наразі приріст становить лише близько 4% Тим часом директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін прогнозує, що конфлікт на Близькому Сході може спровокувати стрибок цін на нафту до 100 доларів за барель, що стане певним шоком для глобальної економіки, адже Близький Схід забезпечує приблизно 30% світового постачання нафти.

Експерти також наголошують на основних факторах, які здатні впливати на зростання цін на нафту. За словами Андрія Шевчишина, це тривалість бойових дій та потенційне блокування ключового морського шляху для експорту нафти з Перської затоки.

"Складається враження, що ризики були значною мірою переоцінені.

Головним фактором, який впливатиме на подальший розвиток ситуації, буде тривалість військових дій на Близькому Сході та потенційне блокування чи інша загроза Ормузькій протоці, через яку проходить левова частка нафтових потоків.

Через неї транспортується приблизно 21% світового споживання нафти та нафтопродуктів", — зазначив він. Саме через Ормузьку протоку щодня через проходить велика кількість танкерів, які перевозять значні обсяги сирої нафти, що становить 40% світового експорту нафти морем.

"Це критично важливий маршрут, і його стан суттєво впливає на глобальні ринки. Водночас, з огляду на позицію Ірану, можна припустити, що країна не прагне до ескалації конфлікту, не зацікавлена у веденні війни чи у форсуванні розвитку ядерних технологій.

Вважаю, що Іран не піде на блокування Ормузької протоки. Адже тоді він може наразитися на світову відповідь. у цьому випадку, на тлі довгострокового протистояння, ціни на нафту злетять навіть до 100 доларів за барель", — додав Шевчишин.

Проте, як наголосив експерт, навряд чи Іран піде на загострення і блокування протоки, тому що не стане наражати себе на жорстку відповідь держав світу, зокрема США.

"Для Сполучених Штатів інфляція — критичне питання… Насправді, цей конфлікт невигідний нікому, окрм Росії", — сказав Шевчишин.

Росія справді має низку геополітичних і економічних вигод від ескалації між Іраном і Ізраїлем, адже російський бюджет критично залежить від експорту енергоресурсів: нафти і газу.

А конфлікт на Близькому Сході автоматично підвищує премію за ризик у нафті, що веде до зростання котирувань нафти марок Brent і російської Urals.

Конфлікт на Близькому Сході може спровокувати стрибок цін на нафту до 100 доларів за барель, що стане певним шоком для глобальної економіки, адже Близький Схід забезпечує приблизно 30% світового постачання нафти, прогнозує експерт Дмитро Чурін Навіть санкційна нафта РФ продається з дисконтом, але якщо базова ціна Brent зростає, то фактична виручка в доларах теж йде догори.

Водночас, за словами Дмитра Чуріна, якщо ціна нафти марки Brent зросла на 7% до рівня 73 долара за барель через удар Ізраїлю по Ірану 13 червня, то ціна на російську нафту підвищилася на скромні 1. 8% до 65 доларів за барель.

"Росії дійсно вигідні високі ціні на енергоносії, але завдяки санкціям ціна російської нафти на 15% нижча за світові ціни", — нагадує експерт.

Слід зауважити, що ескалація на Близькому Сході значно відволікає увагу Заходу від України, а також змушує США, ЄС та ООН перерозподіляти дипломатичні й військові ресурси.

Тож, якщо США та їх союзники будуть втягнуті в деескалацію в Ірані, то підтримці України буде приділятися значно менше уваги, що вигідно РФ. Тому це можна назвати стратегічною перевагою для Росії, яка прагне затягнути війну і втомити Захід.

Росії дійсно було вкрай вигідно, щоб ціна нафти суттєво зросла.

Адже вона стикнулася з серйозними бюджетними проблемами: нафто-газові доходи різко скоротилися, фінансування здійснюється переважно через емісійні механізми, а залишки Фонду національного добробуту стали фактично останнім джерелом ресурсів.

У цій ситуації основною слабкою ланкою для Кремля стала саме нафта. І Росія, ймовірно, намагалася компенсувати цю проблему через ескалацію на Близькому Сході — конфлікт, який міг би різко розігріти ринок і дати потрібний ціновий імпульс.

Росії дійсно було вкрай вигідно, щоб ціна нафти суттєво зросла "Сценарій почав реалізовуватися. Але, схоже, Росія розраховувала дочекатися переговорів між США та Іраном, запланованих на 15 червня.

Можливо, Москва сподівалася зіграти роль посередника чи принаймні бути частиною нової регіональної угоди. Однак Ізраїль випередив події — і масштабна військова операція порушила цей план. Таким чином, карта, яку хотіла розіграти Росія, наразі втрачає силу.

Вони сподівалися стати частиною геополітичного "розмінування" в регіоні, а тепер фактично опинилися поза грою. Тож ситуація на нафтовому ринку розвивається дуже стрімко.

Подивимося, як закриється день, тиждень… Але вже зараз можна припустити, що ринок може не підтримати сценарій подальшого зростання цін", — сказав Андрій Шевчишин.

Наразі для лідерів нафтового ринку є два головних червоних прапорця, що вкажуть на ескалацію ситуації з цінами: наскільки довгим буде протистояння Ізраїлю та Ірану, а також потенційне блокування нафтового шляху Ормузькою протокою.

"Це найголовне для ринку нафти, а відповідно для Росії. Адже саме Ормузька протока стала найболючішою точкою на мапі нафтових цін",- додав Шевчишин.

Щодо самого Ірану, то на думку експерта, Тегеран насправді не прагнув розв’язання воєнного конфлікту, тому ситуація поступово стабілізується.

"Ринки, ймовірно, переоцінили геополітичний ризик", — каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин та наводить декілька ключових аргументів, які це підтверджують. Отже, ключовий споживач іранської сировини не зазнає реальних наслідків конфлікту.