Наступом на Куп'янськ керує ексофіцер ЗСУ: він бив по Сумах, де жила його сестра, — ВВС

Цими діями, як встановили розслідувачі, керує генерал-лейтенант Сергій Стороженко — колишній офіцер ЗСУ, який зрадив присягу.

Російське командування вже заявило про контроль нібито над приблизно половиною Куп'янська, і загарбники намагаються наблизити гучні слова до реальності.

Підсумки, оголошені начальником Генерального штабу ЗС РФ Валерієм Герасимовим, здивували навіть найрадикальніших пропагандистів. Про це йдеться у матеріалі ВВС, опублікованому 18 вересня.

Стоячи перед картою, 30 серпня Герасимов презентував "успіхи російського наступу" майже по всьому фронту. Його слухали генерали, які надають нагору рапорти про ці "оперативні здобутки".

На мапі, яки висіла за спиною воєначальника, від України були відокремлені не лише чотири регіони, на які претендує РФ, але й Миколаївська та Одеська області.

Слова Герасимова відверто не збігались з дійсністю, зокрема, він заявив про окупацію Часового Яру та вихід на околиці Костянтинівки. Однак найбільший шок спричинила заява про Куп'янськ, який нібито "практично повністю блокували".

Очевидну брехню розкритикували навіть Z-блогери, зокрема Юрій Подоляк з мільйонною аудиторією й автор каналу Fighterbomber Ілля Туманов.

Однак журналісти звернули увагу на те, що Подоляк вказав у своєму пості з критикою про "доповіді командування 6-ї армії, яка воює під Куп'янськом". З тим, що головну роль на напрямку відіграє саме це вороже угруповання, згодні й українські експерти.

До повномасштабної війни 6-а армія дислокувалася у Ленінградській області та входила до складу угруповання "Північ". Командує нею генерал-лейтенант Сергій Стороженко, який подає звіти генералу-полковнику Євгену Нікіфорову, а той вже передає дані у Генштаб.

У виданні припустили, що Стороженко — "найвищий за званням колаборант" у лавах ЗС РФ. Раніше він служив в українській армії, а на ворожу сторону перейшов у 2014 році. Генерал народився на Харківщині, його рідні станом на 2022 рік досі мешкали там і в Сумській області.

Стороженко вивчився на розвідника у київському Інституті сухопутних військ і служив 36-й бригаді берегової оборони ВМС, де зміг вирости від ротного до командира батальйону, а згодом і бригади.

Він був заступником командира українського контингенту в Косові в складі сил KFOR, а під час анексії Криму командував приблизно 1200 бійцями.

Сам зрадник стверджував, що у ті дні з ним зв'язувалися виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов та прем'єр Арсеній Яценюк, які цікавились його намірами. Стороженко жодних дій не вжив і пішов у відставку.

Однак його тодішні колеги мають іншу версію подій: командир агітував побратимів скласти зброй й переходити на бік Росії, ведучи "подвійну гру" з ворогом.

Колишній речник ЗСУ у Криму Владислав Селезньов згадав, що був добре знайомий з майбутнім російським генералом і служив з ним у Косові. Тоді для нього був важливий публічний імідж, він прагнув похвали у ЗМІ та часто запрошував журналістів у частину.

На думку Селезньова, у 2014 році українцю зробити "пропозицію, від якої він не зміг відмовитись". З його слів, після виїзду генерала Ігоря Воронченка 36-та бригада почала домовлятися з росіянами. Окупанти, які блокували бригаду, навіть ходили в лазню на її території.

Окрім того, реалізовувались "схеми з вивезення гуманітарки". Анонімне джерело підтвердило ЗМІ, що вже за тиждень після "референдуму" у 2014 році Стороженко отримав російський паспорт. 600 його підлеглих залишилися на півострові й почали служити вже у лавах ЗС РФ.

Сам офіцер очолив новостворену 126-ту бригаду берегової охорони, в якій вісім років будував свою кар'єру. На момент повномасштабного вторгнення у званні генерал-майора він керував штабом 35-ї армії Східного військового округу.

У перші місяці це угруповання воювало на Харківщині, де, за даними проєкту Evocation. info, проживала одна з його сестер. 35-а армія фактично була знищена у боях за Ізюм, а російські військкори звинувачували у розгромі некомпетентне командування.

Однак на кар'єрі Стороженка це не відбилося. Зі слів Селезньова, він був одним з тих, хто віддавав накази про удари по місту Суми, де проживала інша його сестра. У 2023 році генерала підвищили у званні й призначили керувати 6-ю армією.

Саме вона тепер веде бої за Куп'янськ, про які публічно бреше Генштаб. "Куп'янський напрямок залишається одним із пріоритетних для російської армії.

Про це свідчить і чисельність угруповання, залученого тут, і рівень його оснащення, і висока інтенсивність боїв, яка не спадає ще з осені 2024 року", — зауважили у розслідуванні. Місто, розділене річкою Освіл, є ключовим вузлом для ЗСУ.

Його захоплення дозволило б Росії вибудувати стійку лінію оборони й створити умови для наступу вглиб Харківської області. Намагаючись добитись результати, ворог провернув операцію "Труба 3. 0" — бійців перекидали через річку газопроводом.

На одному з відео з захопленим у полон окупантом, він називає свій полк, який входить до складу 6-ї загальновійськової армії Ленінградського військового округу. Нагадаємо, в ОСУВ "Дніпро" спростували інформацію про, те що в центрі Куп’янська точаться бої.

За даними командування, росіяни дали інструкції шукати у будинках жінок і дітей, щоб використовувати їх як "живий щит".

Командир 429-го окремого полку безпілотних систем "АХІЛЛЕС" ЗСУ Юрій Федоренко розповів розповідав, що окупанти викликали підозру зменшенням спроб перетнути Оскіл попри втрати. Оборонці почали шукати потенційне місце скупчення росіян і викрили операцію "Труба 3. 0".