Ми з України Львівське рандеву Ердогана, Зеленського та Гутерреша: про що воно? Я думаю, буде 2 ключові теми для переговорів: Ердогану це треба як дипломатична перемога, посилення свого статусу посередника та замикання на собі дедалі більшої кількості питань, які будуть частиною будь-якого повоєнного мирного врегулювання.
Нам це треба, щоб розблокувати експорт і перезапустити через нього економіку, особливо перед важким осінньо-зимовим періодом.
Росії це може бути цікаво як спосіб "дроблення" однієї великої теми на "малі компроміси" — стратегія, яку вони вже реалізовували після 2014 року, і яка передбачає досягнення компромісів з малих питань в обмін на такі ж малі, ситуативні поступки з боку Заходу, наприклад створення "проломів" у санкційній завісі.
Туреччина — головний вигодоотримувач будь-яких мирних угод між РФ та Україною.
Анкарі за великим рахунком не принципово, якими будуть умови перемир'я/миру, аби це сталося за прямої участі Анкари із закріпленням за нею статусу ключового регіонального гравця та гаранта безпеки нового післявоєнного розкладу.
Тому не треба дивуватися напористості, з якою Ердоган постійно порушує тему переговорів та зустрічі Зеленського-Путіна у Стамбулі. Наразі жодних умов для ведення повноцінних та серйозних мирних переговорів я не бачу.
Однак, як і попередні домовленості щодо зерна, є ймовірність досягнення чергового "малого компромісу", на що сподіваються в Туреччині. Із ситуацією навколо ЗАЕС я теж не бачу жодних можливих рішень. Територію окупує Росія.
Щоб отримати доступ до неї, треба їх вибивати звідти, або тиснути через міжнародних партнерів. Тиск навряд чи спрацює.
Тому приїзд Ердогана, на мій погляд, не змінить ситуацію навколо АЕС, якщо, знову ж таки, Росії не запропонують щось у логіці "малих компромісів", виводячи це питання окремим пакетом домовленостей.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
