Плазмовий пристрій-невидимка дасть змогу літакам і ракетам зникнути з радарів ворога

Пристрій змінює частоту відбитих сигналів, унаслідок чого радар супротивника виявляє невірні дані про становище і швидкість літака і отримує помилкові сигнали. Він також може служити "щитом", що захищає літак від потужної мікрохвильової зброї.

Дослідники з Центру плазмових технологій Сіаньського інституту аерокосмічних двигунів у Китаї розробили новий тип плазмового стелс-пристрою, здатного змусити практично будь-який військовий літак зникнути з екрана радара. Подробиці передає видання SCMP.

Китайський пристрій використовує розряд електронного променя для генерації великих обмежених областей плазми.

Порівняно з іншими відомими технологіями, такими як закриті пристрої радіочастотного плазмового розряду, цей підхід відокремлює плазму від генератора, забезпечуючи більшу гнучкість конструкції порожнини для відповідності різним конструкціям літака.

Команда дослідників заявила, що плазма, генерована електронними променями, забезпечує чудове налаштування фізичних властивостей, вищу енергоефективність, зниження енергоспоживання літака і меншу вагу, що робить її ідеальною для практичного застосування.

Відомо, що плазмовий стелс-пристрій із закритим електронним променем нового типу фокусується на захисті ключових зон (кабіна пілота, радар), а не всього літака, і його може бути активовано в будь-який момент, щоб обдурити операторів ворожих радарів.

Згідно з даними видання, у гаджета проста структура, широкий діапазон регулювання потужності і висока щільність плазми.

Використовуючи струменевий плазмовий генератор з лужного металу для формування плазмової хмари, дослідники змогли приховати від радарів міжконтинентальні ракети і військові супутники.

Плазма, що складається з електрично заряджених частинок, унікальним чином взаємодіє з електромагнітними хвилями: коли електромагнітні хвилі, наприклад, випромінювані радаром, взаємодіють із плазмою, вони змушують частинки швидко рухатися і стикатися, розсіюючи енергію хвиль і зменшуючи силу відбитого сигналу.

Ця взаємодія перетворює енергію електромагнітних хвиль на механічну і теплову енергію заряджених частинок, зменшуючи силу хвиль і згодом послаблюючи відбитий назад радіолокаційний сигнал.

У підсумку, навіть звичайний винищувач може значно зменшити свою радіолокаційну помітність за допомогою нового плазмового пристрою.

Плазма також здатна змінювати частоту відбитих сигналів, унаслідок чого радар супротивника виявляє хибні дані про положення і швидкість літака й отримує хибні сигнали, і може також слугувати невидимим "щитом", що прикриває літаки потужної мікрохвильової зброї.

Учені заявили, що два типи плазмових стелс-пристроїв уже пройшли випробування. Один пристрій покриває зони літака, схильні до впливу радарів, радіоактивним ізотопом, який випускає високоенергетичні промені, що іонізують навколишнє повітря.

Це створює шар плазми, досить товстий і щільний, щоб покрити поверхню і розсіяти радіолокаційні сигнали. Інший пристрій використовує високочастотну електрику високої напруги для активації та іонізації газового середовища зовні літака, створюючи плазмову область.

Однак ця технологія плазмової скритності не позбавлена деяких недоліків. При впливі відкритого середовища плазму важко точно сформувати, а підтримання постійної високої щільності також є проблемою.

Розриви в плазмі можуть дозволити електромагнітним хвилям відбиватися назад, розкриваючи положення літака. За словами розробників, багато дослідників у Китаї намагаються розвинути цю технологію.

Це дасть змогу обмежити плазму всередині герметичної порожнини, що полегшить створення плазми високої густини і зміну її характерних параметрів для поглинання багатодіапазонних електромагнітних хвиль, щоб забезпечити додатковий захист важливих зон, на які націлено радар противника, — купол радара та кабіна пілота.

Випробування пристроїв проходили на землі та довели свою працездатність. Однак апарат має безліч технічних проблем, незважаючи на простоту конструкції. Наприклад, потрібно точно розуміти, яким чином інтегрувати новинку в конструкцію того чи іншого літака.

Також учені поки що не можуть точно виміряти параметри плазми всередині порожнини пристрою, що теж є проблемою, але вони сподіваються, що їхню розробку візьмуть на озброєння НВАК найближчим часом.