Нові солдати, нові літаки, нові завдання: як Трамп змінить армію США

Повернення Дональда Трампа в Білий дім спричинить серйозні зміни в оборонній політиці. Нова команда, що прийшла на зміну, вважає, що асигнування оборонного бюджету не відповідають пріоритетам ведення бойових дій.

Колишній військовий міністр Трампа Раян Маккарті у своєму виступі перерахував можливі пункти, пов'язані з обороною, які потраплять на стіл наступної команди Пентагону.

До них належать: Збройні сили США не розраховані на виконання масштабних завдань, передбачених Національною оборонною стратегією.

Збройні сили продовжують стримувати супротивників на трьох театрах воєнних дій, захищати батьківщину, протистояти недержавним суб'єктам і терористичним загрозам. Однак за останні десятиліття потенціал і можливості Збройних сил різко скоротилися.

У міру того як платформи старіють, а чисельність особового складу скорочується, всі та вся змушені працювати більше, щоб виконати один і той самий набір завдань, який, здається, тільки зростатиме.

Маккарті виділяє армію як ілюстрацію проблеми: "Попри те, що, за однією з оцінок, вона забезпечує до 60 відсотків потреб командування бойових дій, базовий бюджет армії в реальному вираженні скоротився більш ніж на 25 відсотків за останні чотири роки.

Попит останнім часом різко зріс. . . і на горизонті не передбачається жодного послаблення". Одним із рішень є "правильне визначення розмірів" бойових командувань, щоби краще збалансувати пропозицію і попит на Збройні сили.

Це може збігтися із зусиллями, яких докладає голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал К. К. Браун, щоб командири розглядали ризик у глобальному масштабі та можливість відсутності додаткових шансів у кожній кризі.

Протягом кількох років поспіль служби страждають від зниження кількості призовників. Попри те, що оновлені ініціативи обіцяють повернути цю тенденцію назад, доведеться виконати велику роботу, щоб домогтися стійкого поліпшення ситуації.

У міру того як повітряна бульбашка з пропущених цілей і порожніх проєктів починає рухатися через горезвісний потік рядового складу, може виникнути напружена ситуація з утриманням.

Відновлення довіри до національної служби, залучення і мотивація наступного покоління військовослужбовців потребуватимуть постійного найвищого керівництва.

Кораблебудування — одна з небагатьох галузей оборонного бюджету, де за останнє десятиліття спостерігалося реальне і значне збільшення витрат.

Запит на 2025 рік на кораблебудування становив 32,4 мільярда доларів — більш ніж удвічі значніший, аніж запит 2015 року в 12,4 мільярда доларів.

Водночас бюджетний запит на 2015-й фінансовий рік передбачав будівництво 8 нових кораблів, а запит на 2025-й фінансовий рік передбачає будівництво всього 9 кораблів порівнянних класів.

Військово-морський флот залишається замкненим у "петлі загибелі" кораблебудування, де вибування кораблів постійно випереджає будівництво нових корпусів, що призводить до скорочення флоту.

Міністр Маккарті наголошує, що, крім позбавлення цієї галузі бюджету від неефективності, без масштабного нового фінансування доведеться йти на компроміси щодо ". . . планів і прагнень ВМС із модернізації".

Будуть потрібні інноваційні ідеї укладення контрактів, а також розгляд можливості створення спеціального фонду, що не входить до регулярних бюджетів ВМС і ВПС, для модернізації тріади.

Тоді як ВПС намагаються збалансувати ядерну і звичайну модернізацію в "жахливі 20-ті роки" і спостерігають продовження затримок у реалізації програм, міністр Маккарті та інші виступають за прискорення виведення з експлуатації дорогих застарілих літаків.

Хоча ця ідея не позбавлена підстав, наступній адміністрації важливо гарантувати, щоб за цими скороченнями відбулося реальне збільшення фінансування закупівель для нових програм, як-от Collaborative Combat Aircraft, щоб забезпечити прискорення цих програм і масштабне придбання нової техніки для заміни засобів, що виводяться з експлуатації.

Також можна посперечатися про перепрофілювання окремих успадкованих систем, щоб дати їм нове життя, як, наприклад, нещодавня модифікація ВМС ракети AIM-174B, що розширює сферу дії та оперативну життєздатність Super Hornet завдяки новим бойовим функціям та ширшому набору цілей.

Не все має вирушати на звалище, тому що воно застаріло, якщо на підході немає нічого нового, готового до виробництва у великих кількостях.

Уразливість промислової бази боєприпасів була оголена доблесними зусиллями американських військових з підтримки союзників у двох жорстоких війнах на виснаження.

Боєприпаси історично служили платою за інші пріоритети Пентагону, руйнуючи промислову базу і створюючи неадекватні запаси. Маккарті закликає до повернення "високошвидкісного, масового виробництва боєприпасів, яке востаннє спостерігалося в 1980-х роках".

Це допоможе зупинити 30-річний спад, виявити нових учасників у виробництві ракет і розширити багаторічні закупівлі навіть після закінчення поточних воєн для відновлення запасів і нарощування потенціалу.

Хоча в перший термін президента Трампа витрати на оборону були збільшені порівняно з попередніми прогнозами — 225 мільярдів доларів за чотири роки його правління, — багато що з перерахованих вище проблем все ще потребує вирішення.

Військова готовність та інші проблеми були настільки глибокі, що бажане Трампом відновлення Збройних сил було ускладнене необхідністю негайного ремонту. Президент Рейган обіцяв нарощувати Збройні сили під час свого перебування при владі — і він цього домігся.

За 8 років Рейган збільшив чисельність ВМС, ВПС і армії США. Це нарощування супроводжувалося реальним збільшенням витрат на оборону за скептично налаштованого Конгресу, до якого входили обидві партії.

Результатом стало збільшення основних витрат Пентагону більш ніж на 30 % і пік витрат на оборону на рівні майже 6 % від валового внутрішнього продукту.

Сьогодні країна може дозволити собі набагато більше, але витрачає менше — лише 3 відсотки, що є найнижчим показником з часів згортання "холодної війни".

Якщо президент Трамп прагне відремонтувати та перебудувати Збройні сили, то зростання бюджету, вищого за інфляцію, буде необхідним протягом усього другого терміну його правління.

Попри те, що можна заощадити і знайти ефективні рішення для всієї бюрократичної системи, Збройним силам необхідно більше ресурсів, щоб уникнути стратегічної неспроможності. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.