Вчитися — не пізно. Як під час війни зріс попит і злетіли ціни на вищу освіту

Як пише Фокус у своєму огляді "Тривожна жага до знань. Навіщо до ЗВО і коледжів активно надходять чоловіки призовного віку", в деяких випадках набір до магістратури збільшився у кілька разів порівняно з довоєнним 2022 роком.

Магістратура — це другий рівень вищої освіти, здобути яку можуть володарі диплома бакалавра. За 1,5-2 роки у магістратурі студенти мають змогу поглибити знання у своїй сфері.

Для вступу до магістратури абітурієнтам необхідно пройти професійне випробування відповідно до результатів якого на конкурсній основі відбувається зарахування до вишів на бюджет чи контракт.

Студенти, багато з яких намагаються почати працювати вже з другого-третього курсу, отримавши диплом бакалавра, найчастіше магістратурі віддавали перевагу трудовій діяльності.

Однак у 2022 році настрої випускників бакалаврату різних років помітно змінилися, про що свідчить статистика вступної кампанії у відкритій базі ЄДЕБО (Єдиній державній електронній базі з питань освіти).

Наприклад, на популярну серед хлопців спеціальність "Інженерія програмного забезпечення" на магістратуру до Києво-Могилянської Академії прийняли 43 студенти, замість 27-ми минулого року, а до Західноукраїнського національного університету в Тернополі набрали 40 студентів, замість 23-ох.

У магістратурі вишів недержавної форми власності, де передбачено лише контрактну форму навчання, динаміка з цієї спеціальності ще яскравіша.

Наприклад, у столичному Відкритому міжнародному університеті розвитку людини "Україна" у 2022 році навчання в магістратурі розпочали 55 студентів, тоді як роком раніше вдалося набрати лише 6.

Магістратура з традиційно популярної в Україні спеціальності "Право" у 2022 році також має великий попит. Наприклад, до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на таку магістратуру взяли 100 студентів, замість 37 роком раніше.

Аграрії по всій країні теж попрямували за дипломами магістра. Так, до київського Національного університету біоресурсів та природокористування України на магістратуру за спеціальністю "Агрономія" прийняли 107 студентів з 225 заявок.

Роком раніше туди надійшли усі охочі у кількості 31.

Джерела Фокусу у вишах повідомляють, що серед вступників до магістратури переважають чоловіки 25-40 років, які, мабуть, керувалися не лише бажанням підвищити свій рівень освіти, а й прагненням отримати відстрочку від мобілізації, яку надають студентам.

На тлі зростання попиту освіта в Україні подорожчала. За інформацією Держстату у вересні 2022 року стосовно серпня вартість вищої освіти підвищилася на 7,2%. Як з'ясував Фокус на основі даних ЄДЕБО, найбільш помітно подорожчала магістратура у вишах на Заході України.

Наприклад, вартість магістратури за спеціальністю "Інженерія програмного забезпечення" у Львівській політехніці, яка у 2022 році вийшла на перше місце за кількістю поданих заявок абітурієнтів, підвищилася з 40 тис. грн у 2021 році до 50 тис. грн у 2022 році (+25%) ).

Ще помітніше — на 37,4% до 36 612 грн – подорожчала магістратура за аналогічною спеціальністю у Тернопільському Західноукраїнському національному університеті.

При цьому провідні київські виші, такі як Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет біоресурсів та природокористування України та ін.

, практично не змінили вартість освіти на новий навчальний рік. Принаймні за тими позиціями, які вивчив Фокус, динаміка була нульовою. Тобто зараз вартість освіти в обласних центрах поступово наздоганяє столичний рівень.

Раніше Фокус повідомляв, що студентів-контрактників зі статусом тимчасово переміщених осіб в українських вишах переведуть на бюджетну форму навчання.