Донбас — не для передавання: чому вимога Путіна поступитися всією Донецькою областю ніколи не буде виконана

Спробую пояснити, чому вимога Путіна передати йому всю Донецьку область ніколи не буде виконана. Але спочатку давайте згадаємо, скільки разів Росія порушувала взяті нею міжнародні зобов'язання: 1.

Біловезька угода (8 грудня 1991 року) Стаття 5: "Високі Договірні Сторони визнають і поважають територіальну цілісність одна одної та недоторканність існуючих кордонів у рамках Співдружності" 2.

Алма-Атинська декларація (21 грудня 1991 року) Її підписали 11 колишніх республік СРСР. Усі вони зобов'язалися визнавати кордони одна одної та поважати територіальну цілісність. 3. Будапештський меморандум (5 грудня 1994 року) Пункт 1.

Поважати незалежність, суверенітет та чинні кордони України. Пункт 2. Утримуватися від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України. 4.

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство "Великий договір" (31 травня 1997 року) Стаття 2: "Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів" Договір було укладено на 10 років з автоматичним продовженням.

У 2008 році Росія його продовжила. Він діяв аж до 2019 року, коли Україна відмовилася його продовжувати після анексії Криму і війни на Донбасі. 5.

Договір про російсько-український державний кордон (28 січня 2003 року) Цей договір юридично визначив і закріпив лінію сухопутного кордону між двома країнами. Україна ратифікувала його 20 квітня 2004 року, Російська Федерація — 22 квітня.

Це до питання про те, чи варті чогось зобов'язання Росії і чи можна їй вірити. А тепер про те, чому віддавати Донецьку область не можна за жодних обставин: Зупинення бойових дій по лінії фронту можливе. Зупинення повітряних атак можливе.

Але не буде ніколи визнання захоплених територій. Не буде скасування санкцій.

А справжній мир може настати тільки після економічного, політичного і військового колапсу Росії і відновлення кордонів 1991 року — можливо, це буде вже кордон із Воронезькою республікою або Краснодарською конфедерацією.

Справжній мир можливий тільки після виплати репарацій і видавання воєнних злочинців. А всі свої вимоги Путін може засунути у свою валізку з фекаліями. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.