Час діяти: чому активи Росії мають допомагати українцям вже зараз

Уряди країн публічно говорять про можливість конфіскувати російські активи. Це вже важливий показник. Але обговорення має трансформуватися в дії Німеччина розглядає можливість конфіскувати російські активи, якщо так само зроблять інші країни.

Естонія готує законопроєкт, який дозволить вилучити активи російських олігархів на десятки мільйонів євро. Уряд Канади розпочав підготовку до вилучення $25 млн російського підсанкційного олігарха Романа Абрамовича. Звучить оптимістично, але поки що надто обережно.

Для досягнення справжньої ефективності діяти потрібно рішуче і вже зараз.   Сотні мільярдів доларів суверенних активів Росії та її громадян, які опинилися під дією санкцій, – основний ресурс для компенсацій та відшкодування збитків українцям, завданих діями агресора.

  Активи потрібно не просто конфіскувати, а конфіскувати з метою скерування їх до Компенсаційного фонду, який буде невіддільною частиною Міжнародного компенсаційного механізму, передбаченого резолюцією ГА ООН, та джерелом монетизації рішень Компенсаційної комісії.

Якщо коротко, потрібно швидко створити механізм і фонд, конфіскувавши для його наповнення активи. А поки що слід ввести зміни до національного законодавства країн, щоб така конфіскація стала можливою, коли запрацює механізм.

Основна перешкода для цього – підходи, що склалися в міжнародному праві, які понад усе ставлять імунітет для держави на своє майно. Але поки західні країни вагаються, українці продовжують страждати від ракетних та артилерійських ударів, воєнних злочинів росіян.

  Прецедент з вилучення активів РФ – це не зміна загального правила суверенного імунітету, а радше його підтвердження. Захист має бути у тих, хто виконує ухвалені норми, а не порушує їх, ставлячи під загрозу весь світ.

Той факт, що уряди публічно говорять про можливість такого рішення, – важливий показник. Але обговорення має трансформуватися у дії.

Таке рішення важливе, як безпосередньо для відновлення України, так і як сигнал для РФ – їм доведеться змиритися з тим, що без виведення своїх військ та виплати репарацій вони не зможуть повернутися за стіл переговорів та ділових відносин.

  Росія кинула виклик світовому правопорядку та глобальній системі безпеки. Затягування адекватної відповіді рівносильне демонстрації слабкості, саме на це РФ і чекає.

Російська економіка має достатній запас, щоб "перечекати" санкції, тобто розрахунок у країни-агресора досі на те, що поступово світ втомиться, тиск почне слабшати, а бізнес знову можна буде вести як раніше. Саме це дає надію та впевненість у своїх силах керівництву Росії.

Що довше тривають обговорення, промовляються побоювання та можливі ризики, то впевненіше РФ продовжує війну, вбиваючи українців.   Залишити це без реакції – значно загрозливіший прецедент, ніж ще один виняток із недоторканності закордонних активів.

Чому ще один? Тому що такі винятки вже є.

10 липня 2018 року округ Колумбія ухвалив, що виключення з експропріації суверенного імунітету відповідно до Закону про іноземні суверенні імунітети (FSIA) поширюється на вилучення сувереном власності своїх власних громадян в акті ймовірного геноциду. Цю ж справу – Philipp v.

Federal Republic of Germany, 894 F. 3d 406, 410-14 (D. C. Cir. 2018) (спираючись на Simon v. Republic of Hungary, 812 F. 3d 127 (D. C. Cir. 2016)) – розглянув Верховний суд США.

І 3 лютого 2021 року Суд одноголосно ухвалив, що виключення експропріації застосовується лише до вилучення сувереном майна іноземного громадянина, а не своїх громадян.

  Цей кейс показує, що непорушних норм не існує, особливо коли йдеться про події безпрецедентного масштабу, а напад Росії однозначно є саме таким. Не вийде грати за правилами, з яких твій опонент відкрито сміється, і чекати, що він раптово одумається і прислухається.

  На жаль, країна-агресор досі представлена в Раді безпеки ООН, досі має ядерний потенціал, досі отримує підсанкційні товари подвійного призначення і щодня вбиває українців. Для серйозних перемог на юридичному та економічному полі традиційних інструментів недостатньо.

Прихильність до складних бюрократичних процедур і прагнення постійно відкладати необхідне рішення – це те, що робить Захід слабшим і дозволяє Росії зберігати силу.

   Нещодавно президент США Джо Байден вдало прокоментував фейкове "різдвяне перемир'я", нібито оголошене Росією. Він тоді сказав, що президент РФ Володимир Путін шукає бодай трохи кисню.

І це дуже влучне зауваження – Росія починає задихатися, їх спроби обійти санкції та перечекати стурбованість з боку ЄС і США поступово провалюються. Але це означає, що тиск треба посилювати зараз.