Як виживає Харків під обстрілами: кілька епізодів ще однієї кошмарної ночі

Журналіст Тетяна Доцяк малює картину однієї ночі — ще однієї ночі, яку деяким харків'янам довелося провести біля свого палаючого будинку… У Марини — жінки з палаючої багатоповерхівки — трясуться ноги так, що здригається все тіло: - Почули, що летять, одразу всі в коридор.

Діти, правда, забігли до ванни, я сказала, щоб з ванни вибігли, тому що плитка — побоялась, а потім зверху дітей лягли і від удару нас винесло. - Коли один за одним дрони йшли в піке, прощалися з життям, — каже чоловік поруч. 17 ударів.

О пів на першу ночі Харків атакував рій ворожих безпілотників.

Їхньому сусіду перев'язують ногу, голова вже забинтована: - Нормально все в мене, нормально! Михайло — ми з ним якось ходили в одну тренажерку — самотужки загасив палаючий балкон: - Добре, що був вогнегасник, — каже.

Його дружина розповідає, як їх врятувало те, що від шафи-купе відірвалися двері і їх прикрило від уламків. Люди в трусах, халатах, ночнушках — як спали, так і вискочили. - В мене заклинило двері, рятувальники розблокували, — розповідає чоловік.

Собаки дрижать на руках господарів. - Наша кішка загубилася, — жінка зі слідами крові на руках розгублено дивиться по сторонах. Я розповіла, що буквально сьогодні Дмитро з попереднього обстрілу написав, що знайшлася їхня Буся. То, може, і їхня кішка знайдеться.

Дмитро, до речі, радив не зачиняти двері на замок під час тривоги, бо їх з дружиною під час суботнього обстрілу саме це і врятувало. А в сусідки замок заклинило й вона загинула. Можливо, й не через це загинула, але порада слушна.

В мене, до речі, під час сьогоднішніх прильотів також заклинив замок на вхідних дверях. Метрах у 200 палає приватний будинок. Жінку з дитиною витяг сусід.

- Після вибухів ми сюди прибігли: крик, плач дитини, вони через вікно вилазили, і я забрав дитину й виніс, а потім Таню — сусідку винесли, й швидка їх забрала. За іншими адресами в парі кілометрів також палає багатоповерхівка. Під завалами одного з будинків — люди.

На розбитих тролейбусах лежать порвані дроти. Купа пошкоджених авто. - Знов тривога. Ховайтеся! — кричать рятувальники. Їду додому. Дорогою бачу — біжать комунальники в жилетах. Відмовились, щоб підкинула, сказали, що їм тут поруч. Вже знаю, після такої ночі швидко не заснути.