Росія готується до атаки: звідки, коли і що робитимуть ЗСУ

Ми багато чуємо про те, що може розпочатися наступ російських окупаційних військ. Але водночас чуємо виключно констатацію самого факту, який не є чимось дивним і дивовижним.

Чи хтось сумнівався, що РОВ хоче продовжувати наступати? У темі чергового масштабного наступу РОВ постійно є безліч змінних, зрозумілого пояснення яким ніде немає. І саме розібратися в цих змінних я намагатимусь вам допомогти.

Хоча це виключно моя суб'єктивна думка, і вона апріорі не є квінтесенцією істини. Отже. На сьогодні можемо чітко окреслити в зоні бойових дій 5 плацдармів і 7 локацій.

Це лівобережна Херсонщина, частина окупованої Запорізької області, Донеччина та Луганщина з локаціями, окупованими у 2022 та 2014 роках, а також тимчасово окупований півострів Крим. Станом на сьогодні ЗСУ можуть готувати контрнаступ на 3 локаціях.

Лівобережна Херсонщина, Запорізька область, Луганщина. На Донеччині ще довгий час буде ґрунтовна оборона, а про ТОТ Криму ми не можемо говорити доти, доки не буде звільнено південь.

Зі свого боку, російські окупанти можуть вести наступальні дії тільки на одному плацдармі — Донецькій області. Інші плацдарми для них у разі наступальної операції стануть майданчиком для стрибка в м'ясорубку. І ось чому.

На сьогодні на південному плацдармі РОВ зосередили підрозділи 8, 49, 58 ОВА, 22 АК, 35, 36 ОВА СВО, 3 АК та інші. Кількісно — це до 30 БТГР, основна частина яких зосереджена в трикутнику Василівка – Токмак – Мелітополь.

РОВ регулярно демонструють готовність до наступальних дій, особливо в напрямку Оріхова та Гуляйполя, але є одне дуже важливе АЛЕ. В даний час РВВ на цьому плацдармі перебувають у стані "спокою" і отримують якщо не повне, то прийнятне забезпечення.

Забезпечення всього південного угруповання РОВ здійснюється через ТОТ Криму та єдину логістичну артерію — Кримський міст. Із відомих причин забезпечення здійснюється обмежене, але достатнє, доки угруповання в стані "спокою" .

Але варто їм вийти зі стану "спокою" та перейти в наступ, потреби різко зростуть, а ресурсу транзитного вузла ТОТ Криму вистачить не більш як на 2 тижні активних наступальних дій. Тобто в наступі РОВ дуже швидко видихнуться на цьому плацдармі та… І все.

Прощай, південний плацдарме. Росіяни втрачають контроль над півднем із термоядерним прискоренням. Із цього можна зробити висновок, що будь-яка активність на півдні для РОВ буде самогубною.

Водночас у разі контрнаступу ЗСУ потреба в МТО в росіян також зросте, оскільки вони змушені будуть перейти в оборону, що також збільшує витрати всього та вся. Тобто будь-яка активність, чи-то наступальна, чи оборонна, для РОВ тут небажана.

Ситуація дещо інша порівняно із Запорізькою областю. Насамперед інша тому, що за наявності прямої логістики з Росії її можна розділити на 2 зони — Сватівську та Старобільську. Якщо ми говоримо про наступ, то загроза є лише зі Сватівсько-Кремінної локації.

Але саме тут основні артерії, зокрема траса Р-66, уже перебувають під вогневим контролем ЗСУ. Крім того, зосереджені в цьому секторі підрозділи хоч і численні, але, м'яко кажучи, штатно не укомплектовані технікою до рівня, що "втратили боєздатність".

Якщо говорити про наступ РОВ із Луганського плацдарму, то їхньою проблемою стане дуже швидка розтрата ресурсу та нездатність утримання зайнятих територій, а також втрата внаслідок контрнаступу ЗСУ окупованих у 2022 локацій. Власне… не варіант.

Це єдиний плацдарм, із якого РОВ зараз можуть здійснити наступ. Логістика сяк-так, але в порівнянні з іншими, працює краще. Наявність сил і засобів дуже велика. Тільки біля Бахмутського плацдарму зосереджено 32 БТГр, щоправда, різного ступеня боєздатності.

У разі збільшення донецького угруповання на додаткові 30 БТГр і більше РОВ цілком можуть розгорнути наступ на цій ділянці куди активніший, ніж суїцидальні рефлексії під Бахмутом. Але в цій загрозливій перспективі також є своє АЛЕ. І не одне.

Насамперед, у цій локації одні з найнасиченіших і найстійкіших ліній оборони ЗСУ, а тому навіть за наявності ресурсу бліцкригу не вийде. Можливий ривок із ситуаційною результативністю тактичного рівня та колосальними втратами. Не більше того.

Ще одне дуже суттєве АЛЕ — це наявність додаткових 30 БТГр і більше. У нинішніх умовах поява такого ресурсу в цій локації можлива лише в разі стягування їх із інших плацдармів, а це ослаблення. А там, де ослаблення плацдарму, — там неминучий контрнаступ ЗСУ.

Для наступу Росії обмежений вибір плацдармів. Так, вона може використовувати кожен, але тільки один більш-менш може підійти для наступальної операції. Однак для його використання потрібний ресурс, якого зараз немає. Чи може він з'явиться? Та може.

Продовження мобілізації в масштабнішому та репресивнішому форматі може забезпечити РОВ необхідним ресурсом для наступу. Але це буде виключно піхотний компонент, оскільки забезпечувати війська технікою в такій кількості ВПК РФ не здатний.

Запобігання наступу в такому форматі можливе за наявності низки факторів, але я згадаю лише два. Перший — це достатня кількість артилерії та БК, щоб увесь цей мобілізаційний потенціал РФ обнулити в його зародку. Другий — це контрнаступ самих ЗСУ на одному з плацдармів.

Друге зумовлене своєю корисністю тим, що компенсація втрат для РОВ — це нагальна й дуже болюча проблема. І не тому, що їм шкода своїх людей — ні, а тому, що в них проблема з їхнім формуванням, забезпечення та загальною компенсацією втрат.