Діалог можливостей. Як США підштовхують РФ до перемовин

В останні дні липня нова війна на Балканах могла стати реальністю. Кризу в частково визнаному Косово спричинила місцева влада, яка хотіла змусити громадян сербського походження користуватися лише документами та автономерами державного зразка, а не сербськими.

У відповідь серби, яких на території Косово проживає близько 5%, почали будувати барикади та обстріляли поліцейських. На підтримку сербів офіційний Белград заявив, що готовий їх захищати.

Ескалації вдалося уникнути після зустрічі представників косівського уряду з послом США Джеффрі Говенієром. Той попросив відтермінувати введення в дію нових правил з документами до 1 вересня.

Ця ситуація – лише один приклад того, як на Балканах легко може розгорітися пожежа з вогника, який підтримує Росія. І головним партнером Кремля у цьому є президент Сербії Александар Вучич.

Він, щоправда, намагається всидіти на двох стільцях одразу: зберігти хороші відносини з Заходом, бо Сербія все-таки прагне стати членом ЄС, і підтримувати місцевих правих та демонструвати дружбу з Путіним.

Наразі ситуація у Косово — це, по-перше, нереалізований шанс проявити себе Вучичу: він би мав діяти – почати війну на Балканах, а по-друге, – черговий доказ того, що ситуацію там контролює не Росія, як би їй цього не хотілось, а США.

Проте напруження у Косово – історія більш локальна, хоча і показова. Більш глобальна та навіть ядерна, розгорталась паралельно. Останні кілька днів мільйони людей по всьому світу стежили за візитом спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань.

І поки її літак сідав в аеропорті Тайбея, сотні експертів думали, свідками чого стає світова громада: провокації чи початку війни, погроз чи готовності Вашингтону та Пекіна говорити на іншому рівні. У Москві за цим візитом слідкували як ніколи.

Про нього писали і політики, й пропагандисти. "Дехто повинен декого заспокоїти", – так, приміром, писав лідер Чечні Рамзан Кадиров в очікуванні прибуття американки.

Директор програми Північна Америка Ради зовнішньої політики Українська Призма Олександр Краєв говорить, що візит Пелосі на Тайвань – це перевірка і для Китаю, і для США.

Він порівнює нинішню ситуацію з часами холодної війни, коли дві великі держави вирішили ходити по тонкому льоду, аби визначити межі, які дозволяє кожна зі сторін. І зрештою вже стало зрозуміло: Пекін готовий пропустити м`яч, незважаючи на всі погрози зі свого боку.

І причин може бути на те кілька, але найголовніша: Сі Цзіньпін, на відміну від Володимира Путіна, оцінює можливі наслідки агресії. I Китаю, на відміну від Росії, не треба доводити свою важливість.

Тому — незважаючи на всі сподівання Москви — Пекін навряд би зважився б на розв’язання війни. Обидві події хоча напряму і не стосувалися України, але важливі для Києва.

І не тільки тому, що ситуації на Балканах та в Тихому океані деякі намагаються порівнювати з ситуацією в Україні.

"Для американців боротьба України проти російського вторгнення і боротьба Тайваню проти китайської автократії – це частина однієї й тієї ж самої боротьби: боротьба вільних демократичних країн проти авторитарних диктаторських режимів", – говорить Олександр Краєв.

Перебуваючи на Тайвані Пелосі сказала, що Штати мають підтримувати Тайвань у його захисті демократії та свободи.

І згадала Україну, свій візит до Києва та своє захоплення президентом Володимиром Зеленським — "як народ захищає демократію для України та демократії в усьому світі".

"Подорожуючи до Тайваню, ми вшановуємо нашу відданість демократії: ще раз підтверджуємо, що свободи Тайваню – і всіх демократій – повинні поважатися", – заявила Ненсі Пелосі.

Тож посилення китайського тиску на Тайбей збільшить допомогу Сполучених Штатів не лише Тайваню, але й Україні. І це буде складовими протистояння США, Китаю та Росії. Але навряд це протистояння буде без спроб домовитися з Пекіном та Москвою.

Те, що США вже пропонують Росії сісти за стіл перемовин – очевидно. Але є зацікавленість в іншій царині – ядерній.

"На фоні неможливості досягнення російською армією будь-яких адекватних цілей, ми стали свідками прямо-таки феєрично потужного наступу російської пропаганди, особливо в частині ядерної зброї.

Наступ швидко захлинувся на забороні всіляким кремлівським рупорам пропаганди вести свою діяльність на західні аудиторії, але факт залишається фактом – ядерна тематика знову стала актуальною", – говорить Олександр Краєв, директор програми Північна Америка, Ради зовнішньої політики Українська Призма.

У часи президента Дональда Трампа закінчилися терміни дії договорів по ядерним обмеженням, або такі були розірвані. "Кінець системі настав в першу чергу саме через російські порушення усіх можливих умов цих домовленостей", – пояснює експерт.

Адміністрація Джо Байдена вже намагалась використати тему ядерного озброєння у розмовах з РФ. Під час перемовин США та Росії у Женеві у січні 2022 року щодо України одним з питань було питання ядерної зброї.

Тоді від США на перемовини прилетіла Венді Шерман, заступниця Держсекретаря США.

Вона – не просто досвідчена дипломатка, а й одна з авторів тексту угоди з Північною Кореєю, що мала на меті зупинити зусилля цієї країни на шляху до ядерної зброї, а також 2011 році, за президента Барака Обами, вона очолювала американську сторону на ядерних переговорах з Іраном.

Шерман вдалося 2015-го домогтися підписання угоди між Іраном та США, Німеччиною, Францією, Великобританією, Китаєм та Росією. Тоді ж у Женеві виявилося, що ядерне озброєння – єдина тема, на яку готова розмовляти Москва.

"Що ж це сказало досвідченим американським дипломатам? А те, що росіяни не впевнені в своєму ядерному стримувані.

Незважаючи на всю браваду із новими гіперзвуковими ракетами, кількістю "Калібрів", "Іскандерів", а особливо "Сатани" (якого дуже полюбляють освячувати московські попи), дійсний стан справ далекий від цього ідеалу. А отже, тут на росіян і можна тиснути", – додає Краєв.

Але далі було повномасштабне вторгнення в Україну, і будь-який договір з Росією був не на часі. Тепер американці знову побачили можливість. У Вашингтоні знову згадали про ядерну зброю.

1 серпня на сайті Білого дому з'явилося повідомлення: адміністрація президента Байдена готова обговорювати з Росією систему контролю за ядерним озброєнням, яка прийде на заміну СНО-3 – договору між Росією та США про взаємне скорочення арсеналів розгорнутих стратегічних ядерних озброєнь (пролонгована до 2026 року).

Окрім того, США запросили приєднатися до переговорів й Китай. При цьому у Вашингтоні наголосили, що агресія Росії проти України відверто порушує світовий порядок, а тому напередодні ядерних перемовин має продемонструвати готовність до них.

"Для переговорів потрібен добросовісний партнер, готовий діяти. А жорстока і неспровокована агресія Росії в Україні порушила мир в Європі і являє собою посягання на фундаментальні принципи міжнародного порядку", − йдеться в заяві Джо Байдена.

А у відповідь на неї Росія не відкинула пропозиції.

Та навіть більше: президент Росії Володимир Путін сказав, що "ядерна війна не має бути ніколи розв’язана", а Росія "повністю виконує зобов'язання згідно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї та двосторонніх домовленостей із США щодо скорочення ядерних озброєнь".

У Китаї також прокоментували пропозицію Білого дому, мовляв, готові й далі тісно обмінюватися інформацією з іншими сторонами з цього питання, яке залежить від глобальної стратегічної стабільності й безпеки.

Але що важливо для України, так це те, що Китай, незважаючи на всі "прогнози" росіян, не пішов на загострення зі США, а значить – не підіграв РФ. А Росія не відкинула ймовірність перемовин, бо, насправді, не хотіла б продовжувати бути у повній ізоляції.