Полювання влади за російськими активами не повинно бути бездумним

Візьмімо для прикладу Хустський та Жежелівський кар’єри, 100% яких із 2021 року належать групі українських (Ігор Мазепа, Віталій Антонов, Василь Даниляк) та німецьких (Флоріан Гут) інвесторів. Жоден із них не стосується російського олігархату.

Ми купили ці активи в австрійського виробника будматеріалів Strabag, де олігарх Дерипаска мав пакет акцій 27%. Тобто наразі ці активи не мають жодного стосунку ані до Strabag, ані до його міноритарного акціонера Дерипаски.

  Але Міністерство юстиції, вже знаючи цю інформацію, продовжує наполягати, що ці кар’єри потрібно конфіскувати через їхній нібито зв’язок із Дерипаскою.

Можливо, варто було б визнати свою помилку – мовляв, послуговувалися застарілою інформацією для складання списків російських активів – та й попросити вибачення? Адже всі можуть помилятися.

Але ж ні, в Мін'юсті продовжують вперто вигадувати якісь нові версії, щоб таки прив’язати нас до російського олігархату. Наприклад, що ми придбали ці активи "у Дерипаски".

Але ж Дерипаска є лише третім за розміром акціонером у Strabag, а тому буде наївно стверджувати, що він мав якийсь особливий вплив на керування цією компанією.

  Можливо, Дерипаска як міноритарний акціонер в Strabag дуже багато "заробив" на тому, що австрійський холдинг продав нам два українські кар’єри? Але вартість угоди продажу склала $2 млн (це з боргом), або 0. 01% від річного обігу Strabag.

  А можливо, ми придбали актив для самого Дерипаски? Ну, з таким самим успіхом ми могли б придбати для Дерипаски (чи якогось іншого олігарха) будь-що, а не лише два кар’єри австрійського холдингу, які складали 0. 01% від його загальних активів.

  Натомість придбали ми їх для розвитку власного бізнесу будівельних матеріалів, в який також входить "Кривий Ріг Цемент". І тут же змінили все керівництво цих компаній, таким чином обірвавши навіть теоретичні зв’язки з їхніми колишніми акціонерами.

  Водночас навіть якби компанія "Strabag" на сьогодні залишалася власником цих кар’єрів, то навряд чи Мін'юст би мав достатньо приводів їх конфіскувати. Адже в подібних ситуаціях він так не чинить.

Наприклад, уряд не конфіскував повністю ТРЦ Ocean Plaza, основним власником якого є російський олігарх Ротенберг. Адже уряд залишив недоторканою частку 33%, що належить Василю Хмельницькому (хоча і ця частка до 2019 року належала Ротенбергу).

Таке рішення виглядає логічним, та чомусь у випадку з нашими кар’єрами працює якась інша логіка.

Що ще може вигадати Міністерство юстиції, щоб пов’язати нас із російським олігархом? Скільки ще заплющуватиме очі на явну помилку у своїй оцінці? Можливо, вони там мають багато часу для роздумів, судових позовів та апеляцій. Але у нас того часу не так багато.