Мільярди Путіна. Які гроші Росія витрачає на війну і коли вони закінчаться

Після чергового підвищення ключової ставки російським Центробанком послухав-почитав усякого на цю тему. Досить цікава в них ситуація. Часто чую "Путін перевів російську економіку на військові рейки". Це, звісно, нісенітниця, військові рейки зовсім не такі.

Але Путін витрачає на війну купу бабла, це правда. Навіть три купи. Одна купа вкидається у виробництво й відновлення озброєнь. Здебільшого завдяки цьому і йдуть рапорти про зростання російської економіки.

Ось тільки економічний сенс цих витрат приблизно такий самий, як у вливанні грошей у виробництво самоварів із метою їхнього негайного викидання в прірву. Тому що всі ці танки, БТР і гаубиці вирушають на фронт, де й залишаються, ніяк не впливаючи на економічний розвиток.

Інша купа ввалюється в рекрутинг новобранців. Це можна порівняти з виплатами громадянам за вчинення самогубства. Гроші крутяться, родичі разово багатіють, економічного сенсу мало. Ну, а третя йде на супровід бойових дії. Це дуже й дуже дорого.

Зараз російська економіка розділена на дві: одна звичайна, друга військова. І військова економіка породжує дикі перекоси. Персонал вимивається зі звичайної частини економіки, хтось іде на фронт, хтось — на військовий завод, хтось — тікає з країни.

Зарплати у звичайній економіці зростають невиправдано високо через планку, поставлену військовими зарплатами ц виплатами, що прибиває ефективність бізнесу.

Вал бабла з військової частини перетікає у звичайну, де не знаходить достатньої кількості товарів і послуг, що породжує інфляцію. Це називається перегрівом економіки, за яким зазвичай слід очікувати кризу.

І щоб уникнути цієї кризи, Центробанк раз по раз підвищує ключову ставку. Зазвичай це працює — гроші стають дорожчими, кредитів стає менше, депозитів більше, "зайві" гроші виходять з обігу, інфляція знижується.

Але в РФ проблема полягає у військовій економіці, а високою ставкою лікують звичайну. Це ніби поранена права рука, а джгут накладають на ліву. Центробанк не може вплинути на військові витрати, тож вони й надалі литимуться рікою, а отже, перекоси нікуди не дінуться.

Тим часом санкції продовжують сипати пісок у колись налагоджений механізм експорту й імпорту. Загалом ситуація в російській економіці залишається нездоровою, і буде такою залишатися, доки зберігаються шалені військові витрати і тримаються санкції.