"Людей і техніки не стало більше": наскільки можливий масштабний наступ ЗС РФ, — Гетьман

У своєму коментарі майор запасу і військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі телеканалу FREEДОМ зазначив, що наразі на території України зосереджено близько 600 тисяч російських військовослужбовців, але цього недостатньо для повномасштабного наступу уздовж усієї лінії фронту, протяжністю близько тисячі кілометрів.

Щоб збільшити чисельність особового складу Збройних сил РФ з урахуванням втрат на фронті, необхідно поліпшити ситуацію з резервами, але для цього Москва має піти на масштабну мобілізацію.

У цьому контексті аналітик зазначив, що мобілізаційні можливості Росії в поточних умовах становлять близько 30-35 тисяч осіб на місяць. Це включає не тільки внутрішній ресурс, а й іноземців, зокрема бійців із КНДР.

Однак ці темпи набору, за словами Гетьмана, не покривають поточних бойових втрат, які в середньому становлять близько 1 250 осіб на добу, або близько 37-38 тисяч на місяць.

"Хоча, до речі, закон про мобілізацію в Росії діє ще з початку так званої "спеціальної військової операції", але він юридично діє, практично його не застосовували", — додав експерт.

Згідно з його оцінкою, російська армія не отримала значного приросту техніки та особового складу порівняно з літом 2024 року.

Ба більше, обговорюване збільшення граничного віку призову до 30 років, що дасть додатково 160 тисяч солдатів, не дасть відчутного ефекту найближчими місяцями, а якщо вони і з'являться на передовій, то не раніше за кінець травня.

"У них техніки більше не стало, людей більше у них не стало, порівняно з тим, що було, наприклад, минулого літа.

То за рахунок чого вони можуть робити якісь активні наступальні дії і з якимось серйозним просуванням углиб нашої території? Поки що це незрозуміло", — підкреслив Гетьман.

Аналітик пояснив, що спочатку новобранці проходять три місяці підготовки, включно з розподілом по частинах і курсом молодого бійця, оскільки відправлення на передову ненавченого контингенту за дефіциту резервів недоцільне навіть із військового погляду.