У Міноборони Росії відмовилися від ідеї оточити ЗСУ в Бахмуті, — ISW (карта боїв)

Міністерство оборони Російської Федерації відмовилося від мети оточити Сили оборони України в охопленому боями Бахмуті Донецької області. Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті, опублікованому 11 травня.

"Розгортання низькоякісних російських сил на флангах навколо Бахмута свідчить про те, що російське МО значною мірою відмовилося від мети оточити там значну кількість українських сил", — ідеться в повідомленні.

Аналітики нагадали, що Міноборони РФ почало ширшу депріоритизацію бахмутських зусиль до січня 2023 року, коли були перервані зусилля з вербування в ПВК "Вагнер", що, ймовірно, спонукало власника приватної військової компанії Євгена Пригожина активізувати зусилля та публічно поскаржитися на відсутність підтримки МО його зусиль, починаючи з лютого 2023 року.

За даними американських аналітиків, у березні та квітні МО РФ ненадовго виділило більше ресурсів на бахмутську ділянку фронту, направивши в район Бахмута танки Т-90 й російські повітряно-десантні війська (ПДВ) і перекинувши мобілізованих резервістів на позиції "Вагнера".

Пригожин заявив 24 квітня, що російське МО розгорнуло лише нерегулярні підрозділи, які деградують, для утримання флангів Бахмута.

На думку аналітиків, нездатність цих підрозділів виконати навіть це обмежене завдання вказує на те, що російські фланги в Бахмуті й інших аналогічних ділянках фронту, ймовірно, вразливі для українських контратак.

"Розподіл сил МО в поєднанні зі змінами в геометрії бойового простору також передбачає, що небезпека оточення Росією значних українських сил у Бахмуті, можливо, минула", — сказано у звіті.

Аналітики вважають, що сили "Вагнера", швидше за все, продовжать проводити фронтальні атаки в Бахмуті, що дозволить українським силам провести організований відхід із районів, що загрожують, у дрібнішому частковому оточенні, а не зіткнутися з великомасштабним оточенням.

У ISW вважають, що успішні локалізовані українські контратаки, очевидно, обмежили російські наступальні зусилля в Бахмуті станом на 11 травня.

Українські офіційні особи повідомили, що російські сили провели 15 наземних атак у Бахмуті й у районі села Ступочки (13 км на південний захід від Бахмута), що помітно зменшило кількість повідомлень про російські наземні атаки в районі Бахмута.

Російські війсккори, за даними аналітиків, критикували російські 4-ту та 374-у мотострілецькі бригади (2-й армійський корпус) за залишення своїх позицій на північний захід від Кліщіївки під час українських контратак і говорили, що сили ПВК "Вагнер" зайняли колишні позиції бригад, щоб запобігти глибокому проникненню на російські лінії, ймовірно, позбавивши сили найманців особового складу, який інакше міг бути спрямований на наступальні операції в Бахмуті.

"Фінансист "Вагнера" Євген Пригожин заявив, що силам "Вагнера" потрібно просунутися всього на 625 метрів, щоб досягти західного входу в Бахмут, що свідчить про те, що Пригожин не бажає повністю відмовитися від своєї мети — завершити захоплення Бахмута — на користь захисту від локальних українських контратак", — ідеться у звіті ISW.

Примітно, що добровольчий батальйон РФ "Алга" Республіки Татарстан (входить до складу 72-ї мотострілецької бригади 3-го армійського корпусу), за повідомленнями, втратив зв'язок із афілійованими каналами соціальних мереж після відступу 9 травня.

Батальйон "Алга" є одним із двох елементів 72-ї бригади; наразі немає інформації про те, чи був розгромлений або відступив другий елемент бригади — добровольчий батальйон "Молот".

Нагадаємо, згідно з даними аналітиків Deep State, Силам оборони України вдалося провести успішні наступальні операції в районі Бахмута й Соледара Донецької області. Українські захисники зайняли три позиції окупантів.

Раніше, 10 травня, повідомлялося, що, за даними командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського, на окремих ділянках фронту на Бахмутському напрямку внаслідок контратак українських захисників ворогові довелося відступити на дистанцію до двох кілометрів.