Лаймі Вайкуле — 70: її цитати про російсько-українську війну і топ-7 хітів латвійської співачки

31 березня відзначає ювілей одна з найвідоміших у нас латвійських поп-зірок, яка одразу висловила повну підтримку Україні після повномасштабного вторгнення РФ. Лайма Вайкуле була однією з трьох головних співачок СРСР середини 1980-х разом з Аллою Пугачовою і Софією Ротару.

У неї на сьогодні 14 альбомів і 20 мільйонів проданих дисків. Але, мабуть, тільки Вайкуле із зазначеної трійці можна назвати секс-символом того часу. Фокус розповість чому так вийшло, про кар'єрний зліт співачки і дамо сім її легендарних хітів.

Звісно, підтримка України з боку латвійської зірки не дивує. Лайма в липні 2023 року провела в Юрмалі свій фестиваль Laima RendezVous на підтримку України. По-перше, Вайкуле запросила туди виступити наших артистів: Вєрку Сердючку, Макса Барських, Олю Полякову, ALEKSEEV.

По-друге, цей захід був благодійним — гроші звідти були спрямовані на допомогу українським дітям. Вайкуле безліч разів висловилася в медіа — на підтримку нашої країни. Наведемо, для прикладу, три цитати.

А тепер повернемося до запитання: чому ж латвійська співачка стала свого часу секс-символом у СРСР серед співачок? У 1984 році її поява на центральному ТБ з номером "Веселые мухоморы" справила враження бомби, що вибухнула (я вчився в школі, тому чудово пам'ятаю цей ефект).

І насамперед — естетичне (те, що пісня була латиським ремейком хіта "Big Fun" американського диско-гурту Kool & the Gang ми, зрозуміло, не відали).

Напівроздягнена солістка на тлі дівчат з китайськими конусоподібними головними уборами, що зображували чи то гриби, чи то парасольки, — була надзвичайно еротична.

Танцювальний ансамбль укупі з вокалісткою являли собою витончене, стильне і водночас провокативно-сексуальне шоу. Звідки вони такі взялися? Це була школа вар'єте "Юрас перле" (від латиської — "Морська перлина") — нічного бару в Юрмалі, відомого серед еліти на всю країну.

Їхньою фішкою була вишукана витонченість і водночас сексуальна розкутість: "Юрас перле" були латвійським прототипом паризького кабаре "Мулен Руж".

Курортна Юрмала була таким собі шлюзом на Захід, сюди приїжджала вся радянська еліта: від артистів першої величини до чиновників високого рангу та кримінальних авторитетів. А вар'єте "Юрас перле" було основною місцевою культурною програмою.

Лайма була солісткою "Морської перлини" з 1979 по 1984. Потужно поставлені танці та хрипкий, чуттєвий голос Вайкуле стали візитівкою "Юрас перле". Але Лайма пішла далі у кар'єрному зростанні і незабаром стала відомою на всю країну співачкою.

Звісно, її злет стався не лише через сексуальний сценічний образ, а насамперед через оригінальний репертуар, який їй написав композитор Раймонд Паулс. Вона ще в 15 років стала солісткою Ризького оркестру радіо і телебачення під керівництвом Раймонда Паулса.

"Це сталося у філармонії. Мені було 15 років. У той час я займалася музикою і співом у маестро Заходника, а він працював із Раймондом Паулсом — розспівував і ставив голоси співакам Раймонда.

Учитель мене любив, вважав, що я добре співаю, тому й повів на прослуховування до Паулса. Пам'ятаю, як я співала в темній філармонійній залі, було, напевно, о шостій годині вечора, і раптом позаду до мене підійшов чоловік, поплескав по плечу і сказав: "Малюк, я тебе беру".

Це і був Раймонд Паулс", — згадувала співачка. Але талановитий композитор, як ми пам'ятаємо, в дуеті з поетом Іллею Рєзником довго писав хіти для Алли Пугачової: "Старинні годинники", "Мільйон червоних раз", "Маестро".

Але коли остання несподівано переключилася на співпрацю з Володимиром Кузьміним, а потім з Ігорем Ніколаєвим, Паулс впритул зайнявся творчістю для своєї давньої знайомої — Лайми.

І пісенні шедеври посипалися один за одним: звучали вони зовсім інакше порівняно з примадонною радянської естради.

За зовнішньої відстороненості та витонченості — такий собі дивовижний мікс еротичності й водночас недоступності — Лайма виконувала душевні пісні про віддане кохання, які торкалися серця масового глядача: її аудиторія швидко стала багатомільйонною.

При цьому в її шоу був відсутній навіть натяк на вульгарність і їй як нікому іншому підходило визначення естрадної діви. Усі ці поєднання непоєднуваного зробили її манеру виконання унікальною.

Як я вже наголосив вище: тут, у ранньому виступі, вражає насамперед сексуальний імідж співачки: коротеньке платтячко, довгі голі ноги. При цьому, вона так примудряється танцювати, що видно навіть спідню білизну — нечувана зухвалість на ті часи.

Ця розкутість солістки вар'єте "Юрас перле" діяла приголомшливо. Ну і ремейк американського диско-хіта теж хороший. Пісня, виконана в дуеті з Валерієм Леонтьєвим, робить Вайкуле всесоюзною знаменитістю.

Якраз тільки Леонтьєв з офіційної радянської поп-естради мав той самий набір, що був у Вайкуле: він провокативно-сексуально одягався і його номери мали оригінальне танцювальне "обрамлення".

Ці двоє — у парі — подвоїли або навіть потроїли власну енергію таким запальним хітом. Чудовий драматично-танцювальний номер, стилізований під творчість Чарлі Чапліна. Пісня, що стала візитною карткою співачки на десятиліття.

У цій пісні проявляється і досить сильний характер співачки. Хіт — про вірність своїй коханій людині, незважаючи на різні життєві випробування.

Відомо, що Лайма Вайкуле разом зі своїм цивільним чоловіком — музикантом Андрієм Латковським (вони зіграли весілля в Лас-Вегасі — їхній шлюб дійсний тільки там і не визнається в інших країнах) разом уже 46 років. Так, що текст пісні виявився пророчим.

"Ще не вечір, ще не вечір, ще в запасі час є в нас із тобою. Ще не вечір, ще не вечір, ще відчинені двері надії та довіри. Нехай кажуть, що став з роками важкий шлях, Нехай кажуть, колишнє щастя не повернути. Тільки не буду вірити я таким словам. Нікому тебе я не віддам".

"Скрипаль на даху" — це відомий бродвейський мюзикл, написаний за оповіданнями нашого земляка, єврейського класика Шолом Алейхема, про долю Тев'є-молочника та його п'ятьох доньок, які жили в селі під Києвом.

Назву було взято на честь відомої однойменної картини Марка Шагала. Але текст Іллі Рєзніка не має прямого стосунку до цієї американо-єврейської класики. Він про те, що треба слідувати високому призначенню, даному тобі долею, не розмінюючись.

І тоді твоя робота відгукнеться в комусь навіть через роки. За сюжетом скрипаль на даху грав круто, але місто більше любило "попсового" гітариста. Не витримавши конкуренції, скрипаль "пішов у далечінь по бездоріжжю".

Але лірична героїня все одно постійно згадує його глибокий, світлий образ. "Скрипаль на даху сумний мій скрипаль, Скрипаль на даху згадай про мене, Скрипаль на даху струн сумний плач, Я знову чую в кожному сні. Знову прониклива пісня про вірне кохання.

"Я не вірю в розставання — я з тобою. Між нами відстані — я з тобою. Де б не був, ненаглядний мій — я з тобою, Кожна година і кожна мить земна — ти мій. Я за тебе молюся, я за тебе боюся, І чую я, мій Боже, твій кожен подих, Я за тебе молюся і сліз я не соромлюся.

Прощавай, доля береже тебе. Більше нічого, більше нічого, нічого…" Вулиця і площа Пікаділлі — одне з романтичних місць у Лондоні, де часто призначають побачення.

І пісня Лайми — про кохання, але з нальотом розкоші та стильності, який притаманний цьому місцю в столиці Великої Британії.

"Навіщо ви мене забули, навіщо вам мене не шкода, Я вийшла на Пікаділлі накинувши на плечі шаль Ви гладили воріт шуби і дивлячись у мої очі Шукали губами губи і все що шукати не можна. Вулицею Пікаділлі я йшла, прискорюючи крок, Коли мене ви любили, я робила все не так".

І бонус — нещодавнє виконання цього хіта Лаймою разом із популярним українським співаком — Дімою Монатіком. Точніше Дмитро і Лайма виконують тут прифанковану суміш пісні "Я вийшла на Пікаділлі" і УВЛІУВТ (Впали в кохання і вдарилися в танці) авторства Монатіка.

Мікс вийшов органічний, кліп яскравий (попри доволі нав'язливий продактплейсмент одного драже для освіження дихання). Карколомно одягнена Лайма тут з'являється тільки у фіналі. Річ вийшла, тому що обом цим зіркам однаковою мірою притаманна танцювальність і стильність.