Чудо-конвертоплан і масові десанти. Який вигляд матиме війна через кілька років

Армія США отримає свій перший новий тилтроторний штурмовик тільки у 2030 році, але вже пише нову доктрину для швидкісного і далекого польоту конвертоплана Bell V-280 Valor.

Якщо вона спрацює на практиці, ця доктрина зможе вирішити одну із найсерйозніших проблем армії на полі бою: як прорвати жорстку оборону противника.

І Росія, й Україна насилу справляються з цим завданням під час війни, і хоча багато західних солдатів стверджують, що причина — в тому, що вони роблять це неправильно, видається, принаймні, можливим, що традиційні сухопутні атаки в стилі бліцкригу стали менш ефективними в епоху безпілотників і "обережних танків".

Із V-280, який злітає і сідає як вертоліт, але летить як літак завдяки своїм поворотним роторам, армія може просто обійти оборону — і висадити тисячі солдатів за сотні миль протягом однієї ночі. Генерал-майор Сільвія Бретт — командир 101-ї повітряно-десантної дивізії.

Колись це був підрозділ десантників, а нині — спеціалізоване вертолітне десантне формування армії США. Генерал розкрив нову доктрину на галузевому заході у Вашингтоні на початку цього місяця.

"Сьогодні ми не можемо проводити великомасштабні повітряні десанти на великі відстані, — каже Сільвія, — тому що платформ, які є у розпорядженні 101-ї дивізії, недостатньо для того, щоб ми могли зробити це за один період темряви".

101-ша повітряно-десантна дивізія має у своєму розпорядженні приблизно 50 штурмових вертольотів UH-60 Black Hawk і 30 важких вертольотів CH-47 Chinook. UH-60 може перекинути загін з 11 піхотинців на 300 миль. CH-47 може перекинути взвод із 40 осіб майже на таку саму відстань.

Але обидва вертольоти повільні, їхня крейсерська швидкість не перевищує 180 миль на годину. Це сильно позначається на можливостях 101-ї повітряно-десантної дивізії.

В одній з недавніх військових ігор дивізія перекинула одну зі своїх трьох бригад — близько 3 000 військовослужбовців — на відстань понад 500 миль.

Але для імітації операції знадобилася майже тисяча військовослужбовців підтримки, щоб організувати пункти дозаправки, тож це зайняло три ночі. Сільвія хоче домогтися більшого. Вона хоче перекинути бригаду на ту саму відстань, але за одну ніч.

І щойно почнуть надходити V-280, це має стати можливим. Сільвія сказав, що він "неймовірно оптимістичний". Зрештою, конвертоплан V-280 може перевозити солдатів майже на тисячу миль із крейсерською швидкістю, що перевищує 300 миль на годину.

101-ша армія збирається замінити всі свої UH-60 на V-280. За словами Сільвії, якщо сьогодні 101-ша дивізія має в своєму розпорядженні лише 30, або близько того, вертольотів, які кваліфікуються як "важкі", то з V-280 їх буде учетверо більше.

Основна ідея полягає в тому, щоб кожен V-280 з майбутнього арсеналу дивізії міг здійснювати щонайменше два кругових рейси за ніч, щоб перевезти цілу бригаду. Є ще одна ключова перевага V-280. Повністю завантажені звичайні вертольоти, як правило, не можуть літати дуже високо.

Вони постійно перебувають у межах досяжності навіть легких зенітних ракет із плеча, а в деяких випадках їх збивали й безпілотники: з цієї причини вертольоти обох сторін зазвичай уникають наближатися до лінії фронту в Україні.

Вертольоти Chinooks можуть піднятися досить високо, щоб опинитися поза досяжністю багатьох ракет, але тільки ціною зменшення їхнього навантаження. Однак V-280, літаючи в режимі літака, зможе піднятися набагато вище.

Він, як і раніше, не зможе безпечно літати поруч із важкими далекобійними ракетними установками, але легкі типи йому не страшні. Щоб скористатися перевагами нового тілтротора-конвертоплана, штурмова дивізія переглядає свої плани матеріально-технічного забезпечення.

Якби 101-ша дивізія вступила у війну сьогодні, вона спробувала б захопити ворожий аеродром і використовувати його як основну базу для наступу в глибині ворожих ліній. Але ця база була б вразлива для ворожих контратак.

Тому співробітники Сільвії розробляють нові схеми, що дають змогу розподілити війська підтримки по більшій кількості невеликих пунктів дозаправки, які противнику буде складніше виявити.

Літаючи далі та швидше з більшою кількістю військовослужбовців, порівняно з UH-60, V-280 може зняти частину навантаження з розосереджених військ підтримки.

Якщо 101-ша повітряно-десантна дивізія зможе поєднати техніку з доктриною і навчанням, вона має бути здатна перекидати тисячі солдатів на сотні миль між заходом сонця і світанком, поєднуючи масу, мобільність і раптовість таким чином, щоб вивести з рівноваги супротивника, який закріпився.

Танкові бригади армії США можуть атакувати з ближнього флангу в той самий час, коли війська 101-ї дивізії атакують з дальнього флангу. Це має допомогти армії розв'язати дилему, яка зараз стоїть перед українськими військами.

Не маючи потужного повітряно-штурмового потенціалу, українці мають лише один спосіб прорвати російську оборону: лобова наземна атака. Але міни, артилерія і всевидющі, постійно присутні безпілотники, зробили ці штурми практично самогубними.

Недарма українські командири вимірюють свої найбільші успіхи на полі бою в кілометрах. І це рідкість. Більшість боїв у 32-місячній широкомасштабній війні Росії проти України мають "затяжний" і "позиційний" характер. Тобто лінія фронту практично не зрушується з місця.

Перемагає та сторона, яка втрачає менше військ і техніки. Армія США не воювала так уже багато десятиліть — і не має бажання воювати. Вона жадає мобільності. V-280 може стати саме тим засобом, який забезпечить рухливість основного штурмового з'єднання армії.