Не володіють точністю: системи ППО в Росії виявилися безсилими проти дронів

Російські системи протиповітряної оборони виявилися неефективними в боротьбі з українськими сучасними безпілотними літальними апаратами. Про це пише медіа The EurAsian Times.

У своєму матеріалі ЗМІ спирається на доповідь, написану професором Санкт-Петербурзького електротехнічного університету Сергієм Макаренком, який аналізує наявність і працездатність наявних російських систем ППО, таких як "Панцир-С1", "Тунгуска", "Тор" і "Стріла-10".

Наприкінці аналізу Макаренко дійшов висновку, що вся ця техніка нездатна впоратися з малими безпілотниками. Проблема полягає в тому, що російські системи ППО не мають достатньої точності й здатності виявляти безпілотники на досить великій дистанції.

Російські тактичні радари спроєктовані для виявлення літаків, що швидко летять, а не малих цілей, що повільно рухаються, таких як дрони. У результаті безпілотник може практично непомітно наблизитися до системи ППО й атакувати її.

За відомостями доповіді, для збиття малого безпілотника потрібно випустити велику кількість боєприпасів, що робить цей процес неефективним.

Наприклад, для досягнення умовної ймовірності ураження цілі, що дорівнює 0,5, під час стрільби по мінібезпілотниках типу "Акіла" на дистанції 3 км, необхідно витратити від 4 до 13 тисяч снарядів.

Дослідження Макаренка також охоплює випадки зіткнення російських систем ППО з безпілотниками в Лівії, Сирії та Нагірному Карабасі, де російські системи не дали позитивних результатів.

У цих випадках вони не впоралися із завданням ураження безпілотників, що було пов'язано з помилками в супроводі цілей, недосконалістю системи управління вибухівкою і помилками при наведенні.

Як пише медіа, для Росії ситуація може погіршитися через те, що Україна активно розвиває свої безпілотні технології й вже має БПЛА, здатні завдавати ударів по російських військах без участі людини-оператора.

Російські війська намагалися розробити методи протидії, включно з використанням радіоперешкод та інших засобів, однак ці експерименти не дали хороших результатів.

"Практичний досвід експериментальних стрільб по малорозмірних цілях свідчить про низьку ефективність їх знищення.

Основними причинами цього є недосконалість системи управління детонацією боєголовок ЗРК, а також великі помилки в супроводі цілей і наведенні ЗРК на малорозмірні БПЛА", — йдеться у звіті Сергія Макаренка.

Крім того, професор згадує і той випадок, коли на випробуваннях у 2020 році батарея з чотирьох "Панцирів" відкрила вогонь по безпілотнику, який повільно рухався, але не змогла його знищити, попри численні залпи.

Як зазначає у своєму матеріалі ЗМІ, для розв'язання цієї проблеми потрібне подальше вдосконалення російських систем ППО, яке може розтягнутися в часі. Нагадаємо, дещо раніше український військовий розповів, коли дрони перевершать артилерію у війні з Росією.

За його словами, Україна і Росія вступили у "війну технологій", і у 2024 році роль безпілотних засобів ураження тільки збільшуватиметься. І внаслідок цього безпілотних літальних апаратів найрізноманітнішого характеру ставатиме дедалі більше.