Три серіали про людей та їхні помилки: Відлуння афгана, Маніяк у в’язниці та кібервійна з Росією

Три детективних серіали із гострими сюжетами та захоплюючими загадками, які доведеться розплутувати: Старий режисера Джонатана Е. Стейнберга, Чорний птах режисера Денніса Лігейна та Неоголошена війна режисера Пітера Космінскі.

Підстаркуватий агент ЦРУ Ден Чейз (Джефф Бріджес) давно вийшов на пенсію і вже тридцять років живе відлюдником десь на півночі штату Нью-Йорк.

Він терпить нетактовність місцевого лікаря, спілкується з привидом померлої дружини, згадує шпигунську діяльність в Афганістані.

Одного разу нічний сон Дена тривожить не звичний кошмар, а кремезного вигляду чоловік, що забрався в будинок старого явно з недобрими намірами. Втім Ден не губиться та нацьковує на незнайомця своїх грізних ротвейлерів, а потім добиває влучним пострілом у голову.

Так починається фінальна операція за участю колишнього агента, ціллю в якій стає він сам. Причина — ворох гріхів минулого, які Ден скоїв, коли нищив русню в Афгані.

Цей складний клубок розмотується поступово, і важливими вузликами на ньому стають загадкова донька Дена, його колишній напарник (як завжди грандіозний Джон Літгоу), нова коханка, побратим, що став ворогом.

Важко не полюбити серіал, де в першій же серії головний герой штовхає промову про російських солдат, які ґвалтують та вбивають дітей та жінок в Афганістані.

Як і у багатьох інших гарних серіалах 2022-го (наприклад, у останньому сезоні Дивні дива) автори Старого відчули, звідки у світі віє злом. Відчули, обозначили і повернулися до своєї історії.

Старий — це потужний драматичний шпигунський трилер не про гріхи навіть, а про міцну хватку минулого. І про те, що колишніх оперативників не буває.

Красиво постарілий Бріджес (це його перша роль після успішної боротьби з лейкемією) трактує Дена Чейза на межі двох світів: Джеймса Бонда на пенсії і самурая без хазяїна — роніна.

Тобто перед нами ідеальний шпигун — звабливий маніпулятор і безжальна машина для вбивства. Показово, як в одній із серій Чейз уявляє, що для вирішення складної ситуації йому доведеться вбити свою нову подругу.

До цього не доходить, але холоднокровність думки враження справляє. При цьому Чейз не психопат. Він все життя шпигував, воював, приймав важкі з моральної точки зору рішення, і в цьому плані Старий ще й про профдеформацію.

Як сказав колишній шпигун тій самій подрузі, яку прораховував вбити: «Раз навчившись читати людей, процес буде вже не спинити». Джеффу Бріджесу вдалось створити персонажа, яким одночасно захоплюєшся, боїшся, слухаєш і за якого переживаєш.

І серіал Старий стане в нагоді для тих, хто полюбляє драматичні сюжети, де сильні духом люди борються із наслідками своїх вчинків і де моторошний екшн чергується із глибокими літературними діалогами. Сильний вихід у жанрі кримінальної драми про маньяків.

Щось на кшталт фінчерівського Мисливця за розумом (в основі Птаха також реальна історія, яку описав в автобіографічній книзі головний герой серіалу), тільки тут полювання ведеться на одного серійного вбивцю. Та й його провину ще треба довести.

Талановитий футболіст Джеймс Кін отримує спортивну стипендію та поступає до коледжу. У коледжі хлопець розуміє, що в нього є ще один талант — до наркоторгівлі.

Втім одного дня його діяльності приходить кінець: до великого маєтку Джеймса вламуються оперативники і забирають до відділку його, наркотики і невеличку колекцію зброї. Хлопець укладає угоду, але йому все рівно впарюють десятку.

У в’язниці Джеймс швидко освоюється і навіть розпочинає невеличкий бізнес: здає в оренду порножурнали.

А потім несподівано отримує від федералів нову пропозицію: якщо він погодиться перевестися у в’язницю для маньяків та рецедивістів і за короткий термін вивести на чисту воду кріпового хлопця на ім'я Ларрі Холл — того підозрюють у вбивстві більше десяти жінок, але стовідсоткових доказів немає - Джеймсу все пробачать і відпустять.

Пропозиція зваблива тільки на перший погляд, адже ризик для життя Кіна зростає до небес, а поганий досвід з угодами в нього вже є. Проте Джеймс, звичайно, погоджується. Гра починається.

Cеріал видатного письменника і телесценариста, що спеціалізується на складних кримінальних історіях Денніса Лігейна (Підпільна імперія, Аутсайдер) про дослідження зла і спокутування гріхів через вирішення низки моральних дилем, але в першу чергу Чорний птах заворожує процесом.

Заворожує цією грою із можливим вбивцею. Ця лінія до речі має ще один розвиток через персонажа Грега Кіннера — розумного детектива, який і спіймав Ларрі Холла, але тепер не знає, що із ним робити.

Бельгійський режисер Міхаель Роскам, відомий похмурим фільмом Бикоголовий, створює тут таку саму похмуру атмосферу саспенсу, коли не знаєш, хто і що викине за наступним поворотом.

Несподівано чудово у ролі Джеймса Кіна виглядає Тэрон Эджертон — актор із солодкуватою зовнішністю авантюриста зі старого кіно тут також грає авантюриста.

Його Кін — людина морально складна, з роздутим его, але є в нього і певний шарм, і чітко окреслені межі дозволеного. Адже думка про те, що потрібен злочинець, щоб спіймати іншого злочинця, непогана, але в цьому рівнянні перший повинен вміти бачити відтінки зла.

Кін їх як раз бачить. На своєму місці знаходиться і Пол Волтер Гаузер, який відповідає за слизького Ларрі Холла.

Актор, що прославився завдяки ролі несправедливо звинуваченого у фільмі Клінта Іствуда Річард Джуелл, тут грає також звинуваченого, але в даному випадку здається, що за діло.

Його Холл — людина-загадка, яка в один момент може бути доброзичливою, в інший замріяною, а через секунду — збоченою і жорстокою.

Із приємностей, що доповнюють картинку: Рей Ліотта, який ніби на останньому подиху грає батька Джеймса Кіна, і музика відомого шотландського гурту Mogwai, що вносить свій закадровий вклад в динаміку і атмосферу цього чудового серіалу.

Якщо в серіалі Старий головні герої намагаються пофіксити наслідки своїх вчинків, зроблених у далекому минулому, то в Неоголошеній війні роблять одну помилку за іншою у реальному часі. 2024 рік. Великобританія.

До Центру урядового зв’язку беруть на стажування дівчину на ім'я Саара Парвін — вона умовно персидського походження із ворохом супутніх сімейних проблем: консервативна мати, зневажаючий уряд (в якому як раз почала працювати Саара) брат, із незвичного — батько із депресією, що, чи то покінчив життя самогубством, чи то потрапив у трагічний нещасний випадок.

У перший же день свого стажування Саара стає свідком масштабної кібератаки росіян на Великобританію. Країні завдано багатомільярдних збитків, але дівчина підозрює, що це тільки початок. Її підозри справджуються.

Серіал Пітера Космінскі (чудовий Вовчий зал) ціллю свого існування нагадує знаменитий Довгі роки (Years and Years). Це також історія-попередження. Вона менш емоційно захоплююча, але набагато ближча до нас, до українців.

Тут є все, що ми можемо побачити зараз в новинах у фейсбуці та у телеграмі: люта рашистська пропаганда, схожі на все, що завгодно, але не на людей фсбшники, торговці зброєю, безпринципна та розгублена російська молодь, війна в Україні та в першу чергу західний уряд, що виявився неспроможним, недостатньо сміливим, щоб побачити загрозу і дати їй рішучий відсіч.

Звичайно, в реальності уряд Великобританії повів себе у випадку з російско-українською війною достойно, але, по-перше, на його місці можна уявити уряд, наприклад, Німеччини, а, по-друге, події в серіалі Неоголошена війна відбуваються здебільшого на території Великобританії і стосуються кібервійни, яка ведеться проти англійців, і, як поведе себе уряд в цих умовах, не відомо.

Низька емоційна захопливість (вона стосується особистого життя Саари і взагалі всього, що відбувається поза основної кібер лінії) трішечки дається взнаки під кінець, але головну думку автори не відпускають і проговорюють чітко і ілюстративно: за останні роки Кремль дуже добре вивчив колективний Захід і навчився грати на його слабких місцях, Захід у свою чергу закривав очі на те, на що їх закривати не треба, і профукав війну не то, що в Україні - у себе на подвір'ї.