Межа — до 40 ракет. Чому Росія збільшує виробництво ракет і зберігає їх на складах

"Тіньовий" експорт із країн Заходу та Азії підтримує ракетний потенціал РФ. Британські журналісти підрахували, що обсяг виробництва ракет Х-101 збільшився у вісім разів, при цьому частота пусків по Україні падає. Фокус з'ясував причини такого дисбалансу.

Росія збільшує виробництво крилатих ракет різного типу за рахунок "тіньового" експорту комплектуючих, але водночас частота їх застосування під час масованих ударів по Україні падає.

Востаннє 8 липня 2024 року літаки армії РФ випустили менше ніж 40 ракет, а в ніч на 29 грудня 2023 року показник був майже втричі більшим.

Британська газета Financial Times підрахувала, що російські заводи виробляють у вісім разів більше ракет Х-101, ніж до початку повномасштабної війни в Україні.

Якщо за рік до наказу президента Росії Володимира Путіна почати вторгнення виготовляли 56 ракет типу Х-101, то у 2023-му — вже 420, до 35 штук за місяць. Снаряди містять західні компоненти, що свідчить про успішне ухилення Кремля від санкцій.

Носії ракет — стратегічні бомбардувальники Ту-95. У СБУ провели розслідування і з'ясували, що саме ракета Х-101 вразила будівлю дитячої лікарні "Охматдит" у Києві. Західні технології дозволяють росіянам створювати "розумніші" ракети.

Під час терористичних атак вони долають протиповітряну оборону України, коментувала керівниця дослідження санкцій в Інституті KSE у Києві Олена Білоусова.

У ГУР Міноборони України у відповідь на запит Фокуса не стали наводити статистику темпів виробництва ракет у Росії через відсутність свіжих даних.

Відомо, що до кінця квітня 2024 року на озброєнні ЗС РФ були такі снаряди: Судячи із зазначених даних, наявних у Росії ракет не вистачає для інтенсивних обстрілів на рівні початку великої війни в лютому-квітні 2022 року.

На допомогу готується прийти Іран, який розширив два ключові об'єкти з виробництва балістичних ракет. Ракетний арсенал країни вважається найбільшим на Близькому Сході й оцінюється в більш ніж 3 000 ракет, зазначає Reuters.

Незважаючи на численні схеми з експортом комплектуючих до ракет з країн Заходу та Азії, Росія все ж відчуває проблеми з їхньою наявністю. Виробничі потужності часто розміщені в малих населених пунктах, розкиданих по всій країні.

Більш реальним виглядає показник збільшення виробництва в два-три рази, але не у вісім, як вважають на Заході, підкреслює військовий експерт Павло Нарожний. "Збільшення виробництва передбачає найм персоналу, купівлю обладнання.

Привезти чіпи — одна історія, але верстати та інші механізми — зовсім інша", — розповідає він Фокусу. Робота заводів у три зміни свідчить про брак персоналу в районних центрах. Потрібні кваліфіковані фахівці для роботи на оборонних підприємств, а не прості робітники.

Об'єднувати розкидані підприємства в один ракетний концерн — небезпечно, адже він стане чудовою ціллю для українських дронів-камікадзе, переконаний Нарожний. Інша проблема — стан літаків-носіїв, які тільки модифікуються, а не виробляються в Росії.

Пуски ракет бомбардувальниками Ту-22 або Ту-95 ніколи не робляться зі 100% завантаженням через економію ресурсу. Польоти до точки пусків також виробляють ресурс вкрай цінних авіадвигунів, зауважує аналітик.

У ЗМІ надходить досить суперечлива інформація про військові можливості країн Заходу і Росії, тому реальну картину скласти неможливо. Росія приховала всю статистику можливостей ВПК до кінця 2022 року, отримати дані про її потенціал вкрай важко.

Проте далекобійні та балістичні ракети, за словами колишнього інженера-випробувача конструкторського бюро "Антонов" Костянтина Криволапа, залишаються єдиним військовим потенціалом, який у Росії не падає, але і якісно не збільшується.

Бойове застосування ракет в Україні зменшилося, але, на жаль, не завжди це доводить падіння здібностей ВПК РФ, міркує авіаексперт у бесіді з Фокусом. "Можна вдягнути рожеві окуляри і думати, що у ворога все закінчилося. Ймовірно, зараз вони накопичують ракети.

Екскомандувач окупаційними військами Сергій Суровікін вибив практично всі стратегічні запаси. "Калібри" були просто по нулях", — пояснює він.

Ту-160 перестали використовувати для пусків Х-101 і Х-555 через те, що вони "дихають на ладан", особливо їхня система змінюваної стріловидності крила. Ту-95 — "ровесники смерті Йосипа Сталіна", машини з великим льотним запасом почали експлуатувати у квітні 1956 року.

Двигуни в бомбардувальниках-ракетоносіях, за оцінками Криволапа, досить хороші. За критичного ступеня їхньої зношеності світ став би свідком частих повітряних катастроф, але цього не відбувається. "Усі ці роки проблемні місця літаків посилювали.

Бомбардувальники Ту-95 можуть літати ще довго, хоча їхня кількість постійно зменшується: до 2022 року було близько 60 машин. Зараз в експлуатації і в атаках по Україні беруть участь максимум 20.

Або не вистачає пілотів і технарів, або літаки просто не використовують", — підсумував фахівець. Нагадаємо, Польща та Україна 8 липня 2024 року підписали угоду про співпрацю у сфері безпеки. Підрозділи ППО армії Польщі можуть допомогти збивати російські ракети і дрони.