"Друга армія світу" лякає екзоскелетом. Чому в Росії не буде "суперсолдат"

Однак, на думку автора статті, через повний провал на фронті росіяни почнуть активно просувати тематику "суперсолдат", сподіваючись підняти бойовий дух в армії та налякати ЗСУ. Нині існує два різновиди подібних механізмів — активні та пасивні.

Пасивні екзоскелети — це ті, які не мають власного джерела енергії та працюють за рахунок пружності матеріалів чи гідравлічних систем. Активні екзоскелети оснащені двигунами або сервоприводами, що керуються електронікою або навіть нейромережами.

Кожен тип пристроїв має свої плюси і мінуси. Пасивні екзоскелети простіші за конструкцією і дешевші за вартістю, але вони також менш функціональні та ефективні.

Вони можуть полегшити навантаження на м'язи або підвищити швидкість пересування на коротких відстанях, але не можуть значно збільшити вантажопідйомність або тривалість роботи.

Активні екзоскелети складніші за конструкцією і дорожчі за вартістю, але вони також більш функціональні та ефективні. Вони допоможуть бійцю піднімати важкі предмети, але вимагають дорогого обслуговування та тривалого навчання, а також постійного заряджання.

У Росії є кілька розробок у галузі військових екзоскелетів. Наприклад, на форумі "Армія-2021" було представлено перший дослідний зразок бойового екзоскелета з електродвигунами, який може посилювати фізичні можливості солдата та знижувати навантаження на його тіло.

Також у РФ випробують екзоскелети для артилеристів, які полегшать навантаження снарядів. Крім того, російський екзоскелет входить до екіпірування "солдата майбутнього" і має назву "Ратник-3". Його мають остаточно довести до повного функціоналу у 2025 році.

Ростех уже десятий рік розробляє костюм "Сотник", який, за обіцянками інженерів, повинен вміти зупиняти кулеметний п'ятдесятий калібр. Але, як стверджує Forbes, усі ці розробки вже не раз були показані на виставках, однак так і не отримали повноцінної реалізації.

Складнощі полягають у фінансуванні та технологіях.

Навіть простий базовий пасивний екзоскелет вимагає застосування дорогих матеріалів типу титану і поставити в армію безліч таких екзоскелетів — дуже дороге завдання, особливо на тлі того, що Росія відчуває голод зброї і готова відправляти на фронт розконсервовані танки Т-54 зразка 1946 року.

Активні екзоскелети, крім дорогих деталей для комплектування, вимагають використання складної електроніки та чипів, з якими у Росії виникла величезна проблема через накладені на неї санкції.

Тож про жодний ефект, крім пропагандистського, говорити не доводиться, зазначає автор статті. Пентагон не перший рік активно просуває ідею екзоскелетів для військових.

Одним із таких проєктів є TALOS (Tactical Assault Light Operator Suit), який передбачає створення захисного костюма з екзоскелетом для спецназу.

Однак проєкт досі не завершений через технічні складнощі, пов'язані із забезпеченням швидкого сенсорного відгуку, складним управлінням рухами суглобів та недостатньою енергетичною ефективністю. Іншим американським проєктом є ONYX від компанії Lockheed Martin.

Це нижній екзоскелет, який підтримує коліна та стегна оператора при ходьбі або бігу по нерівній поверхні. ONYX використовує штучний інтелект для аналізу рухів оператора та підлаштовування під них. Проте й досі ця модель так і не з'явилася в американських військових.

Експерти, опитані Forbes, зазначають, що якщо у військовій справі екзоскелети досі не знайшли свого застосування через необхідність йти на неприпустимі компроміси, то у цивільній сфері вони є справді перспективною підмогою.

Насамперед йдеться про допомогу людям, які обмежені у пересуванні. Наприклад, в Ізраїлі компанія ReWalk Robotics розробила екзоскелет ReWalk, призначений для допомоги людям із паралічем нижніх кінцівок. ReWalk дозволяє їм ходити за допомогою милиць та спеціального пульта управління.

В Австралії компанія Rex Bionics створила екзоскелет REX, який також призначений для людей із паралічем або обмеженою рухливістю ніг. REX дозволяє їм стояти, ходити та підніматися сходами за допомогою джойстика.

Автор статті зазначає, що як би не піарилися на екзоскелетах військові будь-якої з країн, слід розуміти, що за всіх переваг значну роль відіграє висока вартість, складність обслуговування, необхідність навчання та адаптації операторів.

Одна з проблем – висока вартість екзоскелетів навіть із базовими функціями. І якщо якийсь світовий виробник авто на своєму заводі може забезпечити простими екзоскелетами своїх робітників, то в масштабах цілої армії це величезні фінансові витрати.

Але найбільша проблема будь-якого екзоскелета — обмеження дій оператора. У світі ще не створено екземпляр, який би ідеально співвідносився з можливостями людського скелета та м'язів.

І якщо для цивільних потреб із цим можна змиритися і піти на компроміси, то у військовій справі, де грає роль кожна секунда, це неприпустимо. Тому, як пише Forbes, за всього багатства вибору розробок ще жоден екзоскелет не опинився на реальному полі бою.

Військові експерти також зазначають, що екзоскелети ще настільки недосконалі, що зараз не мають сенсу у застосуванні на фронтах, оскільки основні бої проводяться за допомогою ракет, артилерії та дронів.

У цьому випадку екзоскелет тільки заважатиме, обмежуючи рухливість солдата. Хоча, звичайно, деякі моделі і зможуть захистити бійця від уламків, але в глобальному сенсі їх застосування поки що не виправдане.