Кінець нафтового експорту. Чому Україні треба бити по нафтозаводах Росії

By Alex Janovskyi

Воєнний кореспондент Богдан Мірошников наголошує на характерній деталі останніх українських ударів по російських об'єктах. Пріоритетом стають портові нафтогазові термінали — тим самим, завдається удару по життєво важливому для Росії експорту.

Кілька днів тому був накритий нафтовий термінал у Ленінградській області. Зараз — НПЗ у Туапсе. Що поєднує ці дві події? Експорт нафти. Через НПЗ у Туапсе проходять труби до нафтового термінала.

Судячи з характеру пожежі, то бавовна сталася не на резервуарах з готовою продукцією, а на розподільчому вузлі або вакуумній установці. І це гарно. Адже нафти у них безліміт, а специфічне обладнання для ремонту в умовах санкцій поставити буде довго та проблематично.

І по ціні х3-5. Та сама історія була в Усть-Лузi. А на Чорному морі наступний НПЗ з портом поруч знаходиться у Новоросійську. І ще Тамань, що біля Керчі. Куди вже прилітало поруч.

Більше на Чорному морі у ворога інфраструктури (окрім трьох вищезгаданих портів) для експорту нафти немає. Висновок дуже простий — якщо партнери не можуть, бавовна допоможе. Ми вводимо свої санкції проти ворожої нафти.