Хто замінить ПВК "Вагнер". Навіщо російським елітам свої приватні військові компанії

Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі повідомив, що в штурмі Бахмута беруть участь близько шести тисяч бойовиків ПВК "Вагнер", яким допомагають ще близько 30 тисяч рекрутів.

Таку заяву генерал зробив під час виступу перед членами Конгресу США. Для порівняння, чисельність армії Бельгії складає всього 12 тис. військовослужбовців.

Засновник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин вже заявив, що його військове формування готове покинути територію України після того, як вони виконають свою задачу в Бахмуті. Саме ці бійці є мало не єдиною російською силою, що намагається воювати в Бахмуті.

Принаймні такі висновки можна зробити після прочитання зведень Генштабу ЗСУ та численних звітів західних аналітичних центрів. Крім "вагнерівців" в Україні воюють ціла низка російських ПВК, про що вже відомо широкому загалу.

Так само систематично зʼявляється інфомація про створення нових компаній військових найманців. Наприклад, днями стало відомо про створення в Криму ПВК "Конвой" Сергія Аксенова.

Приватні військові компанії не є чимось новим, вперше їх почали створювати на Заході на початку 70-х років минулого століття.

В Росію цей бізнес прийшов з розвалом СРСР: як правило, крупні нафтогазові чи видобувні підприємства фінансували підрозділи, створені з ветеранів армії та спецслужб.

Їхньою задачею була охорона родовищ та нафтових розробок за кордоном, які освоювали компанії, доставка вантажів та супровід конвоїв з товарами.

Згодом подібні компанії, але вже афільовані з Міноборони чи Федеральною службою безпеки (ФСБ) почали залучати до військових конфліктів. Як, наприклад, війна в Сирії, Грузії чи вторгнення в Україну.

"Військові втрати найманців не йдуть в загальну статистику втрат особового складу.

Скільки їх там не поклали, Міноборони та Путін, як верховний головнокомандувач, не мають до того жодного відношення", — пояснює виданню військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

Така діяльність добре вписується в путінську концепцію "их там нет", коли російські військові фактично виконують поставлені завдання, але юридично армія там не знаходиться.

Найбільш відома широкому загалу ПВК "Вагнер" створювався із відставників, офіцерів спецпідрозділів саме під час військових дій в Африці та Сирії. Вже в 2014 році її представники брали участь в бойових діях на території Донецької, Луганської областей та анексії Криму.

До початку повномасштабного вторгнення така діяльність особливо не афішувалася, а після лютого 2022 року, навпаки, російська пропаганда видавала чисельнi дописи про успіхи "вагнерівців" чи "кадирівців".

Таким чином було зроблено ставку на психологічний ефект участі у війні елітних військових підрозділів з найкращою підготовкою та досвідом.

За іронією, за наступні кілька місяців в Україні було знищено всі елітні військові формування російської армії, на кшталт псковської, рязанської, тульської десантних дивізій чи морпіхів з Владивостоку.

Саме це стало однією з причин відкритого залучення ПВК до війни в Україні. У ПВК "Вагнер" почали набирати спочатку всіх охочих, а згодом перемкнулися на російські тюрми — з увʼязенних формували штурмові підрозділи в обмін на їхнє помилування.

"На сьогодні "Вагнер" змінив стратегію до вербування. Відомо, що по всій Росії відкрито близько 50 пунктів вербовки. Враховуючи соціально-економічний стан в країні, думаю, що проблем з охочими вступити туди не буде", — говорить Фокусу політичний експерт Дмитро Снєгірьов.

В 2018 році у ПВК "Вагнер" провели юридичну реорганізацію взявши назву "Ліга" та відкривши офіси в низці європейських країн. На фоні санкцій проти засновника ПВК Євгена Пригожина їхня подальша офіційна діяльність стала неможливою.

Крім того, весь бізнес ПВК "Вагнер" владою США визнано міжнародним злочинним угрупуванням.

Днями російське видання "Важные истории" повідомило, що так званий "глава Криму" Сергiй Аксьонов заснував свою ПВК "Конвой", що є фактично компанією БАРС (абревіатура від "бойовий армійський резерв спеціальний"), створеною в 2021 році під дахом Міноборони РФ.

Тоді в БАРС залучали всіх охочих, хто має військовий досвід та готовий до участі в зборах та навчаннях, тобто в резерві. Відомо, що новостворений "Конвой" дислокується на території Криму та проводить навчання в селі Перевальне під Сімферополем.

За словами Івана Ступака, для переформатування з БАРС на "Конвой" було задіяно адміністративно-командний метод. "Там просто зібрали місцевих бізнесменів та сказали: Платіть! Не хочеш платити, значить, ти не береш участь в обороні Криму.

Саме на ПВК Аксьонова покладають головні задачі по захисту півострову від українського контрнаступу", — розповідає експерт.

Наприкінці грудня 2022 року в Східному угрупуванні військ Збройних сил України повідомили, що під Угледаром (Донецька область) помітили представників ПВК "Патріот". Дана компанія була створена Міноборони РФ та, подейкують, особисто міністром оборони Сергієм Шойгу.

В пресі ця ПВК засвітилася ще 2018 року в бойових діях у Сирії. Примітно, що саме в той час "вагнерівці" понесли найбільші втрати під сирійським містом Дейр-ез-Зор.

Як писала тоді російська опозиційна преса, саме це стало однією з причин подальшого конфлікту між Пригожиним та Шойгу. Тоді керівник ПВК "Вагнер" через свої "фабрики тролів" навіть влаштовував медіа-атаки на міністра оборони.

Станом на кінець березня 2023 року представники ПВК "Патріот" нічим особливим не запам’ятались на лінії бойового зіткнення. Більш відома ПВК "Редут".

В жовтні 2022 року військові Збройних Сил України затримали громадянина Республіки Білорусь, який виявився найманцем даної компанії. Під час допиту він повідомив, що його завербували на посаду кулеметника, за що обіцяли 3600 доларів щомісяця.

До початку повномасштабного вторгнення ПВК "Редут" надавала лише послуги охорони майна за кордоном. За інформацією з відкритих джерел, цю військову компанію повʼязують з Генадієм Тимченком, близьким соратником російського президента.

Тимченка ще називають "особистим гаманцем Путіна" в нафто-газовому бізнесі. На рахунку ПВК "Редут" — участь в бойових діях у Сирії, Іраку, Грузії та країнах Африки.

Певний час представники компанії навіть брали участь у миротворчих операціях, боротьбі з сомалійськими піратами у водах біля Африканського рогу.

За оцінками, до ПВК входить декілька тисяч бійців, в першу чергу, колишніх представників спецпідрозділів які були звільнені чи відсторонені від служби через дисциплінарні провини.

ПВК "Редут" брала участь в атаці на Київ, одного з його командирів — Івана Міхеєва було ліквідовано поблизу столиці в березні 2022 року. Ще одна компанія створена від імені держави, а саме — ФСБ.

Свою назву отримали від абревіатури "Единые народные общинные товарищества", а за основу було взято військово-патріотичні клуби для молоді. Основу ПВК склали російські ультраправі радикали, націоналісти та відставні співробітники ФСБ.

За інформацією німецького видання Bild, російський уряд дозволив підприємству "Газпром нафта" створити приватну організацію, покликану охороняти енергетичні об'єкти компанії.

Згодом російські воєнні кореспонденти заявили, що це є класична ПВК, яку вже заводять в Україну для участі в бойових діях. Також повідомляється, що найманцям цієї компанії платять вдвічі більше, ніж "вагнерівцям".

У виданні припускають, що створення ПВК Газпром є ознакою підготовки російських еліт до ймовірної громадянської війни та кінця режиму Путіна. Крім ПВК, ще варто згадати про добровольчі батальйони, створені губернаторами практично в кожному з регіонів Росії.

Вони фінансуються та забезпечуються коштом регіональних бюджетів та фактично є особистими арміями представників адміністрації. Яскравий приклад тому — Чечня та воєнні формування, що підпорядковуються особисто Рамзану Кадирову.

Варто відзначити, що діяльність ПВК в зоні бойових дій прирівнюється до наймання. Діяльність найманців суперечить міжнародним конвенціям, на них не розповсюджуються норми міжнародного гуманітарного права щодо прав полонених чи військовослужбовців.

Більше того, за російським законодавством наймання заборонено та карається. Для забезпечення найманців численних російських ПВК озброєнням та необхідним спорядженням, в офіційних документах Міноборони РФ їх визначають як добровольців.

Іван Ступак вважає, що створення ПВК в Росії стало своєрідною модою серед олігархів та допомагає їм виявляти свою лояльність до Кремля. До того ж, це дозволяє максимально мобілізувати доступний ресурс в живій силі на фронті.

"Це бажання продемонструвати Кремлю свою лояльність. До речі, Путін від цього також має свою вигоду, адже олігархи, які заявили про створення чи вже створили свої ПВК, в очах Заходу стають з ним на одному рівні. Тобто, такі ж злочинці", — говорить він.

За словами Снєгірьова, всі діючі та нові російські ПВК створюються з однією ціллю, щоб залучити до війни в Україні якнайбільше солдатів. "Вони потрібні, щоб скрити прихований характер мобілізації. Путін став заручником своєї ж ідеологічної гри, розпочавши так звану "СВО".

Це означає використання обмеженого військового контингенту. Часткова мобілізація не дозволяє залучити більше, ніж 300 тис. чоловік. Якщо більше, вже потрібно оголошувати повну мобілізацію та військовий стан", — говорить він.

Експерт відзначає, що фінансово мотивовані найманці або колишні увʼязнені набагато ефективніші під час виконання бойових задач, ніж так звані "чмобіки". Крім того, у випадку з увʼязенними Пригожин зробив Кремлю велику послугу — знизив навантаження на тюремну систему.

А їхня подальша ліквідація на війні позитивно вплине на криміногенну обстановку в Росії. Разом з тим експерти заперечують, що у майбутньому ПВК зможуть стати якоюсь дієвою силою в російському переділі влади та політичних впливів.

Однією з умов помилування "зеків Вагнера" є гарантія того, що вони ніколи не повернуться на територію Росії. Їм дозволено залишатися лише в тимчасово окупованому Донбасі. Більш того, вся ця численна армія не має своєї зброї.

"Всі ці ПВК віртуальні, вони мають людей, але не мають ніякої зброї. ФСБ чітко відсікає ці теми. Крім того, ці люди розбалувані грошима, ніхто не буде нічого робити безкоштовно", — пояснює Фокусу Ступак.

Снєгірьов відзначає, що всіх уцілілих ветеранів ПВК, скоріш за все, відправлять кудись у Сирію, Чад, Малі чи ЦАР, або фізично ліквідують найбільш небезпечних. Відзначимо, що в Україні діяльність ПВК також залишається поза законом.

До Верховної Ради неодноразово подавали відповідні законопроєкти, метою яких було ввести в правове поле діяльність подібних компаній. Проте жодного разу вони не доходили до голосування. Можливо, після закінчення війни до цього питання повернуться знову.