"Задушити Росію, як Радянський Союз": як працює технологічний контроль Заходу

Фокус публікує витяги з матеріалу, опублікованому виданням foreignpolicy. com. Після вторгнення Росії в Україну західні країни ввели безпрецедентні санкції проти Кремля. На думку автора, саме експортний контроль є сильним фактором стримування для Росії.

"Сполучені Штати та 37 інших країн скоординовано ввели новий і складний режим експортного контролю проти Росії.

Ці заходи строго обмежують експорт у Росію стратегічних технологій, враховуючи напівпровідники, мікроелектроніку, навігаційне обладнання та авіаційні компоненти", — пише Марія і наголошує, що такого роду стримування було дуже успішним, коли Захід застосував їх проти СРСР за часів холодної війни.

На відміну від санкцій, які можуть майже миттєво зупинити торговельні та банківські відносини, експортний контроль є м'якшим інструментом, спрямованим на запобігання доступу до товарів і технологій.

Експортний контроль майже ніколи не призводить до повного придушення передавання технологій і не перешкоджає внутрішньому виробництву.

Так, успіх експортного контролю залежить від жорсткості обмежень, унікальності кожної технології та концентрації ланцюжків постачання.

Поки є альтернативні постачальники в країнах, які не підпадають під санкції, такі як Китай та Індія, вплив експортного контролю буде ослаблений.

Односторонній експортний контроль рідко буває ефективним, тому міжнародна координація має важливе значення, підкреслює Шагіна. Західні союзники мали значний досвід у блокуванні доступу Радянського Союзу до секретних технологій.

На початку холодної війни Захід використовував багатосторонній експортний контроль, щоб зупинити ланцюжки поставок стратегічно важливих матеріалів і технологій до країн комуністичного блоку, щоб не дати СРСР отримати військову перевагу.

Нові обмеження, запроваджені Заходом проти Росії, є найбільш всеосяжними, стверджує Марія Шагіна. "До російського вторгнення (в Україну, — ред. ) під експортний контроль переважно підпадали деякі передові військові технології та деякі технології подвійного призначення.

Тепер, уперше після закінчення холодної війни, західні країни погодилися розширити сферу контролю далеко за межі наявних режимів експортного контролю, таких як Вассенаарські домовленості, Австралійська група, Режим контролю за ракетними технологіями та Група ядерних постачальників.

Усі ці заходи зосереджені на зброї масового знищення, нерозповсюдженні чи конкретних ембарго на постачання зброї", — пише Шагіна. Кремль, однак, має великий досвід протидії санкціям та їх обходу.

У нещодавньому звіті Королівського інституту об'єднаних озброєнь (RUSI) було розглянуто 27 найсучасніших російських військових систем, враховуючи системи зв'язку, крилаті ракети та засоби радіоелектронної боротьби, і було з'ясовано, що вони містять щонайменше 80 різних типів компонентів, які підлягають експортному контролю США.

Також турбує і так зване військово-цивільне злиття, коли військовий потенціал країни зміцнюється шляхом систематичного усунення бар'єрів між оборонною промисловістю і цивільними дослідницькими інституціями.

Стирання кордонів між військовим і цивільним секторами — російський феномен. Згодом експортний контроль відіграє вирішальну роль у підриві російської оборонної промисловості та ослабленні її військового потенціалу для ведення війни, впевнена авторка.

Залежність російських виробничих компаній від іноземних комплектувальних та обладнання залишається високою, незважаючи на спроби Москви вводити такі програми, як імпортозаміщення.

"Оскільки внутрішнє виробництво ключових технологій обмежене, Росія намагається отримати ці важливі елементи з інших джерел.