Заяви РФ вказують, що вона погодиться продовжити зернову угоду за умови зняття частини санкцій

Протягом всього часу угоди лунали заяви російської сторони, що вона має бути долучена до вирішення напрямків експорту зерна, мовляв, більшість зерна по чорноморському коридору йде не у нужденні країни, у "ситу" Європу.

На противагу цьому Блінкен зазначив, що завдяки угоді вже вдалось "перевезти 9 млн метричних тон продовольства та знизити ціни у всьому світі". Росія використовує будь-яку подію у Чорному морі як привід продовжити шантаж міжнародних інституцій та зняття частини санкцій.

Заяви російських чиновників дають підстави припустити, що РФ готується дати згоду на продовження зернової угоди в обмін на зняття санкцій на експорт свого продовольства.

Фактично, РФ і зараз може реалізовувати сільгоспродукцію, однак це невигідно з огляду на неможливість здійснення розрахунків у рублях, санкцій, які стосуються страхування, фрахту, перевезень – все це створювало багато побічних бар’єрів.

Від початку листопада рос ЗМІ цитували першого заступника постпреду РФ при ООН Дмітрія Подолянського, що ООН таки послабить санкції, пов’язані з вивозом продовольства. "ООН нам обіцяє, що ось-ось буде результат.

При прийнятті рішення, вони будуть оцінювати ефективність виконання російської частини угоди і результативність відповідних зусиль ООН…У ООН є час виконати взяті на себе зобов’язання до 18 листопада", — цитувало представника видання "Ізвестія".

Саме такі сподівання могли бути причиною, через яку після ударів ЗСУ по військовим кораблям у Севастопольській бухті кремль спочатку "вийшов" із зернової угоди, а потім поспішно додав, що лише "призупиняє" свою участь.

Сигналом є також те, що Андрій Белоусов доручив Мінфину, Мінсільгоспу, Минекономрозвитку та МЗС РФ створити належні нормативні умови для продажу зерна в рублях "дружнім державам" та опрацювати питання покращення процедур для іноземних компаній для прямих закупівель сільгосп продукції, укладання угод та операцій з розрахунку.

Оскільки рубль ніколи не був ліквідною валютою, і навіть лояльні до РФ країни не мають грошової маси в рублях, то мінфін вже розмірковує над видачею міждержавних цільових кредитів в рублях для закупки зерна.

Така практика у світі існує, ЄС та США успішно застосовують таку схему кредитування для продажу своєї сільгосппродукції на світовому ринку. Однак малоймовірно, що якась країна розгледить економічні вигоди і погодиться підсісти на "рублеву кредитну голку".

Представник Союзу експортерів зерна Едуард Зернін уже поспішив запевнити, що з наступного року Росія торгуватиме зерном в рублях і обійде проблеми з банківськими розрахунками в недружніх валютах.

Експортний потенціал на 2023 рік зазначений Союз експортерів оцінює у 65 млн тонн, тому пропонується наступного року збільшити квоти на вивіз зерна (пшениці, ячменю, жита, кукурудзи) до 25,5 млн тон з 11.

Чиновники стверджують, що у 2022 році РФ на зовнішні ринки поставила 31,22 млн тонн зерна, а цьогорічний урожай склав історичний рекорд — понад 150 млн тон.

Щоправда, російські чиновники не згадують той факт, що суттєву частину урожаю та поставок складає зерно, яке було експропрійовано з окупованих Херсонської та Запорізької областей України.