Вразлива кримська п'ята Путіна: чому є сенс продовжувати удари по Кримському мосту

І річ не стільки в тому, що так уже й важливо його зруйнувати — просто для Путіна це сакральний об'єкт, який треба захищати за будь-яку ціну, і що частіше його атакуватимуть, то більше сил РФ буде на це відволікатися з інших напрямків Минулого тижня українські спецслужби, СБУ, вкотре атакували Керченський міст.

Українські агенти, найімовірніше за допомогою безекіпажного катера "Марічка", підірвали вибухівку, закладену на підводних опорах мосту.

Потім ще більше саморобних морських безпілотників спробували прорвати російські оборонні споруди, намагаючись розчистити шлях до самого мосту. Морський бій тривав майже три години, але виявилося, що міст захищений краще, ніж російські аеродроми.

Поки що він залишається непохитним. Україна робила щонайменше три спроби знести його. У жовтні 2022 року, наступного дня після 70-річного ювілею Путіна, на мосту вибухнула вантажівка.

У липні 2023 року, після кількох місяців інтенсивних ремонтних робіт, міст знову зазнав нападу, цього разу за допомогою військово-морських безпілотників. Остання атака була здійснена з-під води.

Генерал-лейтенант Василь Малюк, голова СБУ, заявив, що міст зараз перебуває в "критичному стані" після того, як підводний вибух "сильно пошкодив" його опорну базу. Бог любить трійцю, — сказав він, — а СБУ завжди доводить задумане до кінця і ніколи не повторюється".

Росія заперечує наявність значної шкоди. Після закінчення атаки мостом було швидко відновлено пасажирський рух. Міст протяжністю 12 миль має для Путіна як символічне, так і стратегічне значення.

Його швидке будівництво вартістю 3 мільярди фунтів стерлінгів закріпило окупацію Росією Криму в 2018 році. Президент Росії особисто був присутній на його відкритті, керуючи КАМАЗом на чолі колони вантажівок.

Міст слугував життєво важливим маршрутом постачання для російських військових під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Кремль зробив усе, щоб захистити його, зібравши зенітні установки, димогенератори, баржі з радарами, плавучі бони та мережі, а також військові кораблі; але постійні українські удари змусили російські війська покладатися на маршрути постачання через окуповані Луганську та Донецьку області.

Відтоді Крим став цвинтарем для російської протиповітряної оборони, і дедалі більше систем знімають із фронту, щоб захистити дорогоцінний міст Путіна. Саме тому Україна повинна продовжувати націлюватися на нього.

Якщо Москва буде озиратися на півострів, то в операцій, подібних до "Павутини", більше шансів досягти успіху в глибині Росії.

Зрештою, Путін продовжить знищувати українське цивільне населення, що б не робив Київ — завдавав він ударів по російських бомбардувальниках і нафтопереробних заводах чи ні.

В умовах, коли російські війська набирають обертів на лінії фронту, секретні служби України — найкращий шанс переломити ситуацію в цій війні. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.