РФ рветься до Дніпропетровщини: експерти пояснили, чи може Росія повністю окупувати Донбас

Попередньою метою окупантів є повний контроль над трасою, яка проходить по лінії Покровськ-Мирноград-Костянтинівка-Часів Яр – наголошує військовий аналітик Сергій Грабський.

"Якщо в березні ворогу вдалось окупувати 123 квадратних кілометри української території, то у квітні вже 150 або навіть 160 квадратних кілометрів. В цілому, темпи наступу впали, при тому, що кількість бойових зіткнень і загалом темпи інтенсивності вогню збільшилися.

Я не пам'ятаю, щоб кількість бойових зіткнень протягом доби сягала цифри 270. Тобто саме зараз ми спостерігаємо доволі значну інтенсивність бойових дій. Так званий наступ вже триває" – зазначає експерт.

За словами експерта Центру оборонних стратегій Віктора Кевлюка – завдання по окупації Донбасу покладене на угрупування російських військ "Південь", яке діє в операційній зоні близько 140 кілометрів і складається з 6 загальновійськових армій.

"Ми зараз бачимо загострення на Лиманському напрямку, бачимо активізацію противника на Торецькому напрямку. Просування на цих двох ділянках фронту мають створити передумови для охоплення з північного та південного флангів так званого пояса фортець.

Це чотири українських міста: Слов'янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка" – зазначає Кевлюк. Битва за Торецьк триває вже 11 місяці, за Часів Яр – понад рік. Протягом весни російська армія не досягла тут серйозних успіхів. В містах і зараз тривають вуличні бої.

За словами Грабського – заведено вважати, що в умовах урбаністичної забудови перемагає часто не якість, а кількість. І саме це є основною, скажімо так, силою росіян – кількісні показники, як вони прориваються, як вони можуть лізти вперед.

"Але і в Торецьку і в Часовому Ярі росіяни зав'язли. Саме тому вони намагаються обійти Покровсько-Мирноградську агломерацію, усвідомлюючи, які важкі бої їх чекають попереду.

Вони намагаються нас витіснити, як це сталося в Авдіївці, коли вони затисли нас з трьох сторін і обробляли артилерію, мінометами, КАБами, примушуючи нас відступати з цієї ділянки фронту.

Це так само, скажімо, опція, яку вони використовують і використовують, як вони думають, дуже вдало" – каже експерт. В районі Покровська ЗСУ навесні змогли не тільки зупинити стрімке просування армії РФ, але й вдало контратакувати на деяких ділянках фронту.

Зокрема в районі Піщаного та Шевченка. За словами Кевлюка, цей напрямок швидко набуває статусу другорядного. Взяти Покровськ та Мирноград виснаженому угрупуванню "Центр", яке тут наступає навряд чи вдасться, хоча спроби досі тривають.

"41-ша армія, яка наступала на напрямку головного удару на Покровськ, мала у своєму складі три бригади, від яких мало що залишилось. Але ці бригади підживлюються ресурсами майже безперервно, фактично з коліс.

В кожної бригади є полк мобілізаційного резерву, куди закачуються людські ресурси з інших напрямків. Втрати їх абсолютно не зупиняють, навіть при просуванні 100 метрів за три доби" – зазначає Кевлюк. А ось на Лиманському напрямку армія РФ мала певні успіхи.

Навесні окупаційним військам вдалось розширити плацдарм на західному березі річки Жеребець, наступаючи одночасно на південь в напрямку Лиману та на захід до річки Оскіл.

Ще до Великодня окупанти захопили тут селища Катеринівка та Новомихайлівка "Цей напрямок для ворога був напрямком другорядного удару, але оскільки в них тут виходить, цілком ймовірно, що 25-та армія розвиватиме успіх саме тут, прориваючись до села Степове й далі на Борову" – каже Кевлюк.

Окрім того, армія РФ рветься до Дніпропетровської області. До адміністративного кордону, від якого до села Котлярівка, де зараз точаться бої, близько двох з половиною кілометрів.

"Це виключно політичний крок, політичний жест, тому що з військової точки зору про якусь стратегію тут не йдеться. Припустимо, прорвуться вони до кордону області – далі їх зустрічає оборона по річці Солона, її треба буде форсувати цю річку, якою б малою вона не була.

Підуть вони, наприклад, до Новопавлівки, і що далі? Ми говоримо про те, чого вони хочуть досягти з політичного погляду – прорватися, заявити, що ми вийшли на кордони, або перейшли кордони Дніпропетровської області, і починаємо визволення вже Дніпропетровської області" – впевнений Грабський.

"Противник окупував на сьогодні близько 80% території Донецької області, яка на початку війни ворогом проголошувалася як головна мета війни. Противник має, в принципі, певні шанси цю мету реалізувати.

Якщо він зосередиться на Харківському, Сумському, Дніпропетровському – та будь-якому іншому напрямку, то ці здобутки абсолютно не наблизять його до досягнення мети.

Тим більше, що папірець, який вони там в себе на болотах називають Конституцією – містить згадки про Луганську, Донецьку, Запорізьку і Херсонську області, а про Харківську, Сумську та Дніпропетровську не містить нічого.

Який сенс зосереджувати там, якісь зусилля?" – додає Кевлюк.

По словах Кевлюка, на двох вузьких ділянках фронту довжиною у декілька кілометрів: Торецьк-Тарасівка та Ямполівка-Терни, армія РФ створила перевагу майже 10 до 1 в силах та засобах, що, однак не дозволяє їй стрімко просуватись вперед.

"Ця війна суттєво переписала старі підручники з операційного мистецтва. Якщо до повномасштабки вважалось, що для успіху операції достатньо створити переваги 1 до 2 в усіх операційних зонах та 1 до 5 на напрямках головного удару – зараз це не завжди працює.

Бо суцільне домінування дронів над територіями вже 15-20 км вглиб від лінії фронту не дасть ворогу непомітно зібрати такий ударний кулак" – каже Кевлюк. Потрібних для великого наступу стратегічних резервів у Росії наразі немає.

Та й оперативні резерви вкрай обмежені – вважає Кевлюк. Навіть якщо уявити, що армія Росії прорве тактичну зону оборони ОСУВ "Хортиця", розвинути успіх противнику фактично немає чим.

"Немає рухливих танкових механізованих з'єднань, які б стрімко просунулися в глибину, досягнувши принаймні оперативного результату. Тому ми будемо бачити позиційні бої, ми будемо бачити нескінченні атаки підрозділів від групи піхоти з 2-3 бійців до атак рот.

Щось більше противнику на сьогодні не вдається, такої можливості в нього немає. Власне кажучи, Сили оборони таких можливостей противнику і не дають" – резюмує Кевлюк.

Нинішні дії армії країни-агресора вказують на те, що основною політичною та військовою метою Росії цього року буде повна окупація Донбасу, точніше – тих його приблизно 20 відсотків території, яку наразі контролюють ЗСУ.

При цьому навіть у разі прориву оборони на одній із ділянок фронту резервів, щоб стрімко йти далі в армії РФ станом на зараз явно недостатньо.

Нагадаємо, росіяни підірвали труби каналу "Сіверський Донець — Донбас", щоб розвинути наступ у сторону міста Часів Яр на Краматорському напрямку в Донецькій області. Оператори 427-го полку безпілотних систем "Рарог" знищили ворожу техніку та завадили ворожому прориву.