Рік, який змінив війну: що було на фронті минулої весни — і що стало зараз

Про деякі аспекти на фронті — не забувайте, він ще є! Це фото я зробив рівно 11 місяців тому. Вийшов з позицій пішки, пройшов 3 кілометри. Потім мене зустріло авто. Вже тоді дрони кружляли досить активно, і я не хотів робити зайвий двіж біля наших позицій.

Потім я заїхав на цю висоту, зробив фото і навіть стояв там пів години — записував відео сходу сонця. Проблема в тому, що сьогодні так просто тусити, навіть в 10 кілометровій зоні, – вже неможливо. Насиченість неба дронами — в десятки разів більша.

Дальність польотів також зросла, як порівняти з минулим роком. Це створює головну проблему — логістику і усе що з нею повʼязано. А обслуговування фронту, постачання необхідного бійцям на передову — це та "кров", яка живить їх спроможність воювати.

Це і є кардинальною відмінністю фронту, як порівняти з минулою зимою, — забезпечення функціонування логістичних "артерій" є сьогодні навіть більш небезпечним, ніж знаходження на позиціях.

Інколи піхота віддає перевагу провести більше часу в бліндажах, ніж наражати себе на небезпеку під час пересувань. Зараз кожне авто, яке переміщується поблизу фронту, повинне мати якісний РЕБ. Необхідно мати спектр аналізатора, який моніторить небо.

І навіть це не буде гарантією безпеки. Тому що противник все частіше використовує дрони на оптоволокні з дальністю польоту вже 15 кілометрів.

Оскільки дронів у небі з усіх боків стає більше, головний виклик — це їх впорядкування, злагодження та організація роботи, як дронів, так і РЕБу — двох антиподів. Той, хто перший зможе якісно організувати цей процес, той і отримає суттєву перевагу та шанси вижити.

З гарних новин — постійно чути наші літаки в небі, чого рік тому не було взагалі. Через присутність літаків та нових технологій радіоелектронної боротьби — ворожих КАБів стало менше, принаймні не порівняти з тим, що було з Авдіївкою рік тому.

Там інколи використовували більше сотні авіаційних бомб на добу. Як бачите, лінія фронту трішки стабілізувалась. Ще кілька місяців тому майже усі не бачили шансів вистояти Покровську. Але він досі стоїть. І руху фронту немає вже два місяці.

На Покровському напрямку за цей час навіть звільнили декілька населених пунктів. Здебільшого це відбулось через прихід командувача Драпатого, який очолив ОСУВ "Хортиця".

Але! Є побоювання і відчуття (кажу одразу — підкріплене виключно власною інтуїцією), що противник накопичує сили і найближчим місяцем знову кине хвилю у бій, щоб захопити більше Донецької області і увійти у Дніпропетровську.

Геополітичне завдання — вибити собі кращі позиції на перемовинах. І забезпечити стабільну стратегічну ініціативу. Тому, і для нас події на фронті мають бути центральними, без відволікань на різне, насправді другорядне.