Вибори в США винні? Чому Шольц відмовився дати Україні ракети "Таурус"

У США все йде до того, що вибори президента знову зведуться до з'ясування стосунків Джо Байдена й Дональда Трампа. Гострота протистояння така, що американське суспільство дедалі менше думає про Україну, нарікає політолог Максим Ялі.

Трамп очікувано переміг на праймеріз у "супервівторок". Уже пораховано голоси в 14 з 15 штатів, де відбулися вибори. Скрізь, крім невеликого штату Вермонт, перемогу здобув Трамп. Наступний крок — його єдина конкурентка Гейлі знімає свою кандидатуру.

А ось далі велике значення на підсумок президентських виборів у листопаді матимуть рішення суду в кримінальних справах, суди в яких ще не закінчено.

Згідно зі соцопитуваннями, ті виборці, які не є його затятими фанатами, не проголосують за нього, якщо його буде визнано винним за кримінальними статтями. На це, до речі, від початку й розраховували політтехнологи Байдена.

У те, що обидва знімуть свою кандидатуру на користь молодших кандидатів, я не вірю. Трамп надто жадає взяти реванш за "вкрадену перемогу" у 2020-му. У Байдена з'явилися реальні шанси на перемогу. На кону стоїть занадто багато.

Тож попереду, впевнений, найбрудніші вибори з непередбачуваним фіналом, за підсумками яких може статися набагато глибший розкол в американському суспільстві. Погана новина для нас — про Україну дедалі менше говоритимуть і приділятимуть їй дедалі менше уваги.

Тож якщо в найближчий місяць-півтора Конгрес не проголосує за виділення нового пакета військової та фінансової допомоги Україні, то шанси на її отримання до виборів у листопаді стануть мінімальними. Із усіма наслідками, що випливають, на фронті.

Що в підсумку може призвести до підштовхування з боку Білого дому Зеленського до переговорів із РФ, щоб "зафіксувати прибуток" якраз напередодні виборів і представити це як головну "перемогу" Байдена на зовнішньополітичній арені.

Наші європейські партнери, особливо Німеччина й тим паче інші "орбани" та "фіци", аплодуватимуть стоячи. Саме тому Шольц відмовляється надати Україні далекобійні ракети "Таурус", навіть попри те, що бундестаг дав добро.

Він, як і багато європейських політиків, теж уже думає про наступні вибори й дивиться насамперед на думку виборців. А вона, на жаль, не на боці України. Усі занадто "втомилися" від війни в Україні й не думають про наслідки для своїх країн, якщо Путін переможе.

А нових "Черчиллів" і "де Голлів" серед європейських лідерів, на жаль, немає і не передбачається. Складні часи народжують сильних лідерів. Хороші часи — слабких. У Західної цивілізації, частиною якої ми так прагнемо стати, був надто довгий період хороших часів.

Але цей період закінчується. І як довго він ще триватиме, вирішується якраз зараз в Україні. На жаль, далеко не всі політики Заходу, насамперед США, це усвідомили. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.