«Туман війни». На що ще здатна Росія, крім провокацій і шантажу, сезон яких вже відкрили — інтерв'ю з військовим експертом

 — Почнемо з красивих бавовняток, які зараз нормально так розважаються на Херсонщині і взагалі на півдні. Ми не знаємо планів командування, але проаналізувати, що вже відбулося, напевно, можемо.

Що б ви сказали про ситуацію на півдні? Відео дня — Активізація знищення логістичних ланцюжків російської армії. Доволі серйозна активізація, яка почалася зранку понеділка. Ми почали більш активно, ніж це робилося раніше знищувати склади, їхні ланцюжки [постачання].

На сьогодні і мости постраждали трошки більше, ніж вони постраждали до цього часу, А в які конкретні дії це все сформується з нашого боку, ми ще подивимося. — Уже вчора зранку були повідомлення про звільнення деяких населених пунктів біля Інгулецького плацдарму.

Там наші накопичили настільки достатньо сил і засобів, щоб відтискати ворога? Якщо так піде далі, то через скільки днів чи тижнів нам можна буде побачити український прапор у Херсоні десь на міській раді? — Я би зараз дуже обережно коментував цю ситуацію навколо Херсонського плацдарму.

По-перше, про звільнення цих населених пунктів повідомляла, якщо мені пам’ять не зраджує, американська сторона. Від нас не було якихось офіційних повідомлень щодо звільнення цих населених пунктів, якщо не рахувати Сухого Ставка ще в понеділок.

А тому прогнозувати, коли український прапор з’явиться над Херсоном, я б наразі [не наважився]. Зараз такий туман війни відбувається: суперечливі дані і жодного повідомлення від української сторони стосовно цієї ситуації. Тому давайте трошки почекаємо.

— У той час, як Україна починає наступ на півдні, Росія відкриває закритий раніше повітряний простір для пасажирських літаків поблизу лінії фронту. Зараз вже є припущення, що росіяни захочуть знову збити якийсь пасажирський літак, щоб звинуватити у цьому Україну.

Цей варіант ми можемо розглядати якось? Чи від цих мавп можна очікувати всього, чого завгодно? — Всього, чого завгодно. І, насправді, провокації щодо збиття якогось повітряного судна так само, на жаль, можна очікувати. Вони відкривають сезон провокацій, шантажу і тиску.

Варто перерахувати і злочини в Оленівці, і шантаж на ЗАЕС. Треба бути дуже обережним з цим питанням. Власне, як ми можемо уберегтися? Просто взяти до уваги це, скажімо так. — Росіянам не вдалося захопити всю Донецьку область до кінця літа, а це від них вимагали в Кремлі.

Що тепер треба розуміти про російські дії на Донбасі? — Можемо стверджувати, що до кінця серпня Донецьку область вони не захоплять. І в мене є певні сумніви, що вони захоплять її до кінця вересня, та і до кінця жовтня — теж велике питання.

Там почалися в них кадрові переміщення, як кажуть. Поплатився своїми повноваженнями міністр оборони Сергій Шойгу. Вони, як рукавиці, міняли своїх генералів. Насправді їхнє завдання ускладнюється тими контрнаступальними діями, про які ми чуємо з боку української армії.

І певні якісь надії вони як раз пов’язують із формуванням цього Третього армійського корпусу, який зараз перекидають на територію України. Є відповідні сумніви щодо його якості, але давайте почекаємо, коли він з’явиться на фронті, подивимося, де саме він буде діяти.

І тоді можна буде більш точно прогнозувати, де саме будуть основні потуги російської армії.

Хоча якщо згадати недавні слова Путіна про те, що «ми продовжуємо звільняти Донецьку область і Донбас», то не думаю, що вони найближчим часом відмовляться принаймні від цих політичних завдань щодо «звільнення», так би мовити, Донецької області.

— Військовий аналітик Том Купер говорить: «українські обстріли налякали російських ВДВшників (повітряно-десантні війська — укр. ), змусивши їх тікати на Херсонщині, і залишили позаду «добровольців» з так званого 109 полку «ДНР». Останні були розгромлені.

Якщо кадрові ВДВшники тікають, лишаючи після себе ці мавпячі угруповання з окупованої Донеччини, то що може привнести Третій армійський корпус, крім додаткової кількості гарматного м’яса і заліза. — Озброєння більш-менш непогане.

Навіть дивно, як вони його зібрали, якщо побачити, які танки вони гонять на передову. На озброєнні цього корпусу є і Т-90, і Т-80БВМ. Це новітні танки РФ. Але можна повторити, з кого формувався цей корпус. Це російські резервісти, БАРС, в них тримісячна підготовка.

Є схожість певна з територіальною обороною України по своєму наповненню, не по своїй суті. Це ті люди, які погодилися підписати контракт із цим підрозділом, з цим з'єднанням. Їхній вік середній — 50 [років] плюс-мінус.

І інший контингент складається з людей, які хочуть підзаробити, або навіть із колишніх ув’язнених. Є певні сумніви щодо підготовки, військових можливостей цих людей. Як ми можемо бачити із строків підготовки, вона була не дуже грунтовною.

На мій погляд, цей корпус обмежено придатний для ведення ефективних воєнних дій проти української армії. — Росіяни тепер будуть воювати ще й іранськими дронами. Іран дуже багато років під санкціями, але тим не менш дрони випускати, виявляється, спроможний.

Американці офіційно підтвердили, що Іран передав бойові безпілотні літальні апарати РФ.

Чи означає це, що росіяни самі вже не здатні, у них все вичерпалося, і тепер вони мають літати, розвідувати чи навіть якихось ударів завдавати іранськими машинами цими? — Це величезний ляпас для російського ВПК, який попри всі свої рекламні заяви, що є повний [набір] різних дронів, все дуже класно, змушений купляти ці дрони в Ірана.

І це, до речі, одна з причин можливого позбавлення повноважень Сергія Шойгу, який [перебільшував] своє керівництво щодо реальних можливостей російської армії, зокрема і в такій царині, як безпілотні літальні апарати. Це, знову ж, має нас обмежено тішити.

Вони дрони закупили для того, щоб полювати за Хаймарсами. Це їхнє перше завдання — знищення цих реактивних систем, які завдали їм дуже великої шкоди. Але я також чув про те, що є певне нарікання у росіян до технічного стану цих дронів. Були якісь проблеми з цими апаратами.

Тепер вони вирішуються. Втім, давайте почекаємо першого збитого апарату нами, і того, який ефект вони будуть приносити. Я чув, що ми навчилися боротися із потугами росіян знищувати наші Хаймарси.

Мабуть, ви чули, що ми розмістили муляжі? — Так, це шикарна історія! Боротися із безпілотниками за допомогою палетів з будівельного супермаркету! — Це чудово.

А зважаючи на якість зображення, яке видають ці безпілотники (бачив відповідні кадри дії цих систем), то є певна надія на те, що ми зможемо обманути і ці безпілотники.

Ці свідчення, що в них проблема технічного характеру, дають певні сумніви, що вони незабаром з’являться на українському театрі військових дій.

— Інформація, що вони вже витратили 10 ракет по 6,5 млн доларів кожна на ураження цих дерев’яних конструкцій, означає, що хтось працює на дезінформацію ворога, і це спрацьовує? — Абсолютно. Це дуже широка система насправді.

Інформація, дезінформації, розміщення хибних цілей, розміщення хибних стартових позицій і так далі. Це для того, щоб вводити в оману ворога. — Про ситуацію на сході. Харків обстрілюють, неспокійно по всій Донецькій області.

Чи туди буде доставлений так званий Третій армійський корпус? — Він не гумовий, цей армійський корпус. Скільки там? 10 тисяч людей. Якщо їх розчинити по всій лінії фронту, великої користі це не несе. Кудись його направлять.

Я підозрюю, що все ж таки на південь, тому що там доволі тривожна ситуація складається для російської армії у зв’язку з нашими діями. На сході ситуація стабільна в тому плані, що вони намагаються атакувати на цій донбаській дузі, зокрема і в Харківській області.

Ідуть спроби тактичних просувань. Це і ізюмський напрямок, і донбаська дуга, Бахмут, Соледар. Спроба атакувати Піски, трошки нижче. Але поки що у них там великого успіху немає, хоча ми знаємо чудово, що їхні стримування оплачуються великою кров’ю наших вояків.

І ситуація, яка пов’язана з артилерійською роботою російських підрозділів, доволі серйозна.

— На сході поки що дефіцит артилерії і снарядів у наших військ? Ми чекаємо, поки щось доїде з Заходу? — Схоже на те, що ми насправді перекинули більшість сил якраз на південь, для того, щоб щось там робити. І залишили менше сил та засобів на сході.

Сподіваємося, що та західна допомога прибуде на схід для того, щоб підтримати наших хлопців, які справді героїчно тримають позиції.

Вони фактично своєю кров’ю завадили Путіну і російським військам викинути це рекламне політичне завдання зайняти Донецьку область до кінця літа.

— Якщо Херсон уже під ефективним вогневим контролем, можна сказати, — до Херсона наші дотягуються, знищуються і склади, і місця дислокації окупантів.

Якщо мислити зі сторони окупантів, які залишаються ще на правому березі, що вони зараз мають робити, крім того, щоб пакуватися і бути готовими тікати в будь-який момент? Не можна сидіти і чекати, що тебе знищать сьогодні чи завтра, через п’ять хвилин чи через 55.

— Та жодної мотивації в росіян там немає. Яка там може бути мотивація? Уявіть собі, тебе посипають снарядами, ракетами, ти нічого не можеш зробити, шляхи відходу відрізано.

Для того, щоб відійти за Дніпро, потрібно надувати матраци, сколочувати плоти з дерев, яких там і так мало в тому регіоні, намагатися переправитися на лівий берег. Населення тебе ненавидить. Фактично там абсолютно ворожа ситуація для окупантів.

Яка там може бути мотивація? Там лише тільки наказ командира «триматися, триматися і ще раз триматися, зараз до вас приїдуть сили, ви ж російські ВДВшники, вам не можна відступати». Тому все, що там буде тримати, — російський матюк і російський копняк.

А мотивація з нашого боку зрозуміла. Це звільнення нашої землі. І я думаю, що кращої мотивації в цьому питанні бути не може. — Президент Володимир Зеленський порадив жителям Криму триматися подалі від військових об'єктів. Я розумію політичну важливість цієї заяви.

А от з військового погляду, ми можемо розраховувати, що бавовна в Криму буде наростати? — А ще було повідомлення про те, що ми готуємо евакуацію з Криму для громадян. Це теж дуже цікаво. Щодо бавовнятка, яке увірветься до Криму, то воно вже було.

Давайте згадаємо Новофедорівку, Джанкойський район, склади і трансформаторну підстанцію, яка, до речі, мала брати участь в передачі електроенергії з АЕС до Крим, у у цій крадіжці електроенергії, яку планували росіяни. Їхні плани зірвалися.