Україна, що перемагає: економічне зростання під час війни – це питання виживання

Проте насамперед  – це про людей. Я вражений, яка велика кількість потужних підприємців вирішила залишитися і продовжити розвивати бізнес в Україні під час війни: працювати, сплачувати податки та тримати економічний фронт.

Податки під час війни Як підприємець, хочу, щоб для бізнесу були маленькі податки та дешеві кредити під 2%. Проте в такому разі держава недоотримує кошти на розвиток та підтримку економіки. Потрібен компроміс.   У нас має бути податкова стратегія на 10-15 років.

Наприклад, сьогодні податок на прибуток 18%, за рік – 16%, потім – 14%. За цей час, крок за кроком, в країні з’явиться більше підприємців. У державу буде надходити стільки ж або й більше грошей, як і за попереднього рівня оподаткування.

Потрібна візія, в якій буде передбачено, що податки зменшуються, підприємств стає більше і держава отримує пропорційно більше коштів. Держава робить кроки вперед 2021 року Кабінет міністрів України представив Національну економічну стратегію до 2030 року.

Це дуже потужний документ. На жаль, ця стратегія втілювалася в життя повільно, а вже зараз перед бізнесом та країною – нові виклики. Тому критично важливе не лише бачення, а й поступове та планове його виконання. Українці хочуть швидких змін, але системно це неможливо.

Наприклад, щоб спланувати, побудувати, запустити завод і почати отримувати перші прибутки, потрібно щонайменше п’ять-шість років. Щоб економіка держави почала рухатися по-новому, потрібно удвічі більше часу.

   Розвивати бізнес можна вже зараз До прикладу, торік держава запровадила стимули для індустріальних парків. У мене є індустріальний парк у м. Біла Церква, що на Київщині. Ще пів року тому я думав, що лише після закінчення війни ми зможемо відновити повноцінну роботу.

Проте вже сьогодні у нас черга з українських підприємців, які хочуть відкривати виробництва.   До нас приїжджають іноземці, які говорять, що впевнені у перемозі України та вже хочуть будувати виробництва на території цього парку.

Вони орендували приміщення і формують команди для старту роботи. Коли їм не вистачало фахівців у команду, вони запропонували головному інженеру з Білої Церкви (який з початку війни переїхав у Польщу) хороші умови. І він повернувся в Україну. Це найбільше вразило.

Війна ще не закінчилася, але вже маємо хороші перспективи. Наразі наша задача – створити всі умови для того, щоб талановиті українці поверталися в Україну. На власному прикладі бачу: це можливо зробити вже зараз.

Як повернути молодь в Україну Усі говорять: "Потрібно, щоб молодь повернулася в країну". Якщо ми не створимо екосистему можливостей, де вони зможуть гарно заробляти, здобувати першокласну освіту і почувати себе в безпеці, цього не станеться.

Талантам має бути вигідно повертатися, вони самі мають цього хотіти.   Підприємці можуть допомогти державі повертати українську молодь тим, що створюють висококонкурентні робочі місця.

На початку місяця ми з командою відвідали Web Summit – найбільшу технологічну конференцію у світі. Цьогоріч учасниками було понад 70 000 осіб, з яких майже 3000 українців. Усі вони – талановиті хлопці та дівчата, які шукають можливостей.

Зараз глобально тренд на нові технології: блокчейн, криптовалюти, Web 3. 0 – це трильйонний бізнес. І ми повинні про це думати, бо для України це величезні можливості. Новий світ, який ми не можемо втратити.

Держава має забезпечити умови, а вже бізнес має створити таку екосистему, щоб молодь з досвідом повернулася в Україну і розвивала нові технології вдома. Роль власника під час війни Зізнаюсь, я не вірив у те, що почнеться повномасштабна війна.

З початку війни був змушений скоротити половину команди. Коли мої колеги запитували про плани на наступний тиждень чи місяць, я не мав чіткої відповіді та порадив шукати нові можливості.

  Хтось з міркувань безпеки поїхав за кордон і знайшов кращі пропозиції роботи там, інші продовжують працювати в українських компаніях. Сьогодні всі бізнеси холдингу UFuture переживають найбільші виклики за часи існування, половина збиткові, деякі вже не працюють.

Війна внесла свої корективи, але найголовніший урок, який я виніс, – під час війни власник має брати повну відповідальність на себе, вміти швидко ухвалювати ефективні та раціональні рішення. Найгірше, що можна зробити зараз, – це зупинитися.

  Не потрібно чекати, коли закінчиться війна, криза і з’являться можливості. Якщо лише чекати, цього не станеться ніколи. Все залежить від кожного з нас.   Крок за кроком потрібно вже сьогодні відновлювати діяльність.