Екс-менеджер Uber озброює ЗСУ за конспектами Кремнієвої долини, — The Washington Post

За його словами, не потрібно запитувати, яке рішення потрібно "кінцевому користувачеві", тобто військовими: ви пропонуєте їм рішення та дивитесь, що вони скажуть.

Андрій Ліскович до лютого 2022 року був антрепренером у Каліфорнії, але після вторгнення російських військ перейшов від управління технологічними стартапами до пошуку постачання для української армії. Про це повідомляє The Washington Post.

Ліскович народився у Запоріжжі у 1984 році, російська — його рідна мова, він навчався у московському університеті, а у 2007 році переїхав до США та отримав PhD у Гарвардській школі Кеннеді. Надалі він працював у Uber, де очолював підрозділ Uber Works.

Після повномасштабного вторгнення він повернувся із Сан-Франциско до Запоріжжя, перевіз батьків у безпечне місце, а сам пішов добровольцем на фронт. Коли у ВСУ дізналися про його бекграунд, йому запропонували замість участі у боях шукати обладнання для ЗСУ.

За допомогою своєї особистої банківської картки та пожертв від друзів він купував усе необхідне для людей на передовій — супутникові термінали Starlink або шкарпетки.

Через деякий час він організував кілька власних організацій, які постачають нелетальне обладнання для захисників України. Одна з таких – Ukraine Defense Fund. Після року проект все ще працює за рахунок пожертвування від "технологічного світила", який побажав залишитися анонімним.

За його словами, ЗСУ потрібні дрони, генератори та інше подібне обладнання. Некоригованій артилерії потрібно 60 пострілів, щоб вразити ціль. Тоді як артилерійській установці в тандемі з дроном знадобиться п'ять або менше снарядів.

Ліскович розповів, що допоміг укласти угоду з Міноборони Німеччини на поставку 138 дронів з фіксованим крилом, радіус дії яких вищий, ніж у простих квадрокоптерів, що використовуються по обидва боки лінії фронту і часто виробляються однією китайською компанією DJI.

За його словами, він також сприяв угодам на надання супутникових зображень ВСУ, китайських батарей для західних транспортних засобів та радіодатчиків німецького виробництва, які можуть відслідковувати електромагнітні сигнатури російських дронів.

Він також намагається забезпечити й інші потреби української армії, постачати більше супутникових терміналів, рацій, комп'ютерного обладнання та датчиків.

Одна з його нових ідей — закупити сотні старих шкільних автобусів у США та використати їх для перевезення українських військовослужбовців чи як мобільні командні пункти та навіть душові.

Кожен автобус обійдеться приблизно в п'ять тисяч доларів, але транспортування в Україну коштує вдвічі, а то й утричі дорожче. Наразі Ліскович намагається домовитися з перевізниками про меншу ціну.

"Що я роблю зараз — вирішую проблеми у сфері, де в мене раніше не було досвіду. У мене не було військового бекграунду. Я просто став ближче до кінцевого користувача, щоб з'ясувати його проблеми.

Не потрібно запитувати, яке рішення вам потрібно, ви пропонуєте їм рішення і дивитесь, що вони скажуть. Це за конспектами Кремнієвої долини", — пояснив колишній менеджер технологічної компанії.

Ліскович виконує роль посередника між "кінцевими користувачами", тобто військовими, та західними постачальниками, урядами тощо. За його словами, йому не терпиться повернутися до звичного життя в Сан-Франциско, але тепер ще не час.

"Зараз потрібно використовувати всі наявні зв'язки та досвід, які я маю, щоб допомогти Україні перемогти", — сказав він. Нагадаємо, що дрони тепер зможуть краще "бачити" вночі завдяки розробці компанії Teledyne FLIR.