Удар по Кабміну — блеф Кремля: як Путін намагається підвищувати ставки при поганих картах

Досі Путін не наважувався бити по центрах ухвалення рішень, але карти в нього не руках дедалі гірші — і тому він піднімає ставки, йдучи на відвертий блеф Якщо удар по будівлі Кабміну був не наслідком падіння уламків збитого БПЛА, а цілеспрямованою атакою (що вірогідніше), то війна вийшла на новий рівень — удари по центрах ухвалення рішень.

Передостанній "довід королів".

Накладемо це на явну ІПСО з картою окупації Одеської та Миколаївської областей, на тлі якої з'явився перед ЗМІ Герасимов; законопроєкт про постійну мобілізацію в Держдумі; брехню російського Генштабу про успіхи літньої кампанії; інформаційне повернення ядерного "Буревісника", жорсткість риторики Пу про "першопричини" та іншу демонстрацію рішучості воювати довго і до переможного.

. .

Тепер покладемо (саме покладемо!) на це, фактично, рецесію економіки РФ, зменшення її бюджетної бази; цілеспрямовані удари України по енергетичних об'єктах агресора; виробництво Києвом своїх далекобійних ракет; посилення тиску Європи та дедалі менший простір для любові до Пу у Трампа.

. . Сюди ж — принизливі підгавкування Пу політичним заявам Сі в ШОС і примазування до військової могутності Китаю на параді.

При цьому, явна зацікавленість Пекіна не дати РФ програти, але й не дати їй стати переможницею (хіба що — "піррова перемога"), тримати її на короткому повідку. . . Скільки б не пижився Кремль, загальний баланс для нього все більше стає негативним.

Це змушує блефувати та підвищувати ставки при поганих картах на руках. Наші карти йому теж невідомі, інакше не довелося б розпушувати свій павиний хвіст, оголюючи курячу попку.

Тобто, сама кампанія залякування противника свідчить про те, що зростають його страхи й сумніви в можливостях. До чого я все це? До того, що війна увійшла в ту стадію, коли програє не той, у кого менше зброї або грошей, а той, у кого першого здадуть нерви.