Замість НПЗ — заводи дронів: як та чому змінилася тактика українських ударів по РФ

Чому ЗСУ перемкнули приціл із НПЗ на "Шахедовий конвеєр", та які результати вже дали ці зміни — з’ясовував Фокус. У 2024 році основним трендом українських ударів стало системне знищення нафтогазових об'єктів Росії: НПЗ, депо, нафтопроводи, насосні станції.

Дослідження BBC‑News Russian зафіксували щонайменше 81 удар дронів по нафтовій інфраструктурі у 2024 році. За оцінками Atlantic Council, український марш–знищення інфраструктури спричинило втрату близько 10% російської переробної потужності.

А Caspian Policy Center нарахував 61 удар по 24 російських НПЗ з початку 2024 року, 40 з яких призвели до тривалих пожеж або руйнувань.

На початку 2025 року Україна міняє пріоритет ударів по Росії й тепер під прицілом військово‑промислові та оборонні заводи, зокрема ті, що виробляють ударні дрони типу "Шахед".

Фокус розповідає, чому Україна змінила тактику ударів по російському у тилу та чому руйнування НПЗ відійшли на другій план. За словами військово-політичного експерта Дмитра Снєгирьова, основна мета зміни ударів — унеможливити масове виробництво БПЛА.

"Сьогодні удари спрямовані передусім по підприємствах, що займаються виробництвом дронів — як ударних, так і розвідувальних. Це частина масштабної кампанії, яка має на меті зірвати нарощування російського виробництва безпілотників.

Це критично важливо, враховуючи повідомлення російських ЗМІ та західних аналітиків: Росія потенційно здатна запускати від 500 до 1000 дронів щодня. В умовах, коли Україна лише створює власну ешелоновану систему ППО, така кількість загрожує колапсом", — каже Фокусу Снєгирьов.

Виробництво дронів-перехоплювачів в Україні лише анонсоване. А дешевизна російських БПЛА (близько 30–40 тис. дол. ) у поєднанні з високою вартістю засобів їх перехоплення (наприклад, ракета NASAMS вартістю понад 100 тис. дол. , ракети для Patriot — до 8 млн дол.

) створює недопустимий дисбаланс. Тож удари по виробничій інфраструктурі — це превентивна міра, яка дозволяє стримати загрозу ще на старті. "Удари завдаються по підприємствах, які виробляють як "Герань-2", "Герань-3", так і БПЛА з використанням оптоволокна.

Це — одна з переваг росіян, яка стала серйозним викликом для Сил оборони України. Зміна тактики цілком логічна: вдарити по виробництву, а не по кінцевому продукту.

Приклади: вільна економічна зона "Алабуга" — одне з головних місць виробництва БПЛА, куди вже було завдано кілька дошкульних ударів безпілотниками ГУР", — продовжує експерт.

Так само безпілотники ГУР били по підприємствах компанії "Кронштадт" у Московській області, яка також займається виробництвом БПЛА. Росія змушена була визнати пошкодження виробничих потужностей і навіть часткову зупинку підприємства.

Також було вражено завод у Саранську, що виробляє оптоволокно — єдиний такий на території РФ. Це оптоволокно використовується в FPV-дронах. У відповідь росіяни вже шукають можливість розміщення таких виробництв у Китаї, щоб убезпечити їх від українських атак.

Окремо варто згадати удари по підприємствах, які виробляють акумулятори для БПЛА, — це ще одна ключова ланка в технологічному ланцюгу виробництва дронів.

Також атакували заводи, які випускають засоби протидії українській РЕБ (радіоелектронній боротьбі), адже до 40% російських дронів припиняють функціонування саме через українську РЕБ.

Росіяни врахували це і почали модифікувати свої БПЛА, змінювати їхні характеристики, щоб знизити вразливість до РЕБ та мобільних вогневих груп. "Ще донедавна мобільні групи знищували до 40% ворожих дронів, але тепер БПЛА почали атакувати з висот, недосяжних для них.

Це зменшило ефективність таких груп і стало серйозним викликом. Статистика Генштабу підтверджує: кількість дронів, які досягають цілей, зростає.

Усе це змусило ГУР і Сили оборони України змінити тактику і зробити пріоритетом удари по підприємствах на території Росії", — каже Снєгирьов. Проте, за словами експерта, ударів по НПЗ ніхто не припиняв: недавно горіла нафтобаза у Ставропольському краї.

Це яскраве підтвердження того, що удари по нафтопереробній інфраструктурі продовжуються. "Щодо НПЗ: щоб повністю вивести з ладу таке підприємство, потрібно знищити 100% обладнання, бажано імпортного. А це складно, бо російська ППО працює інтенсивно.

Дрони, здатні пробити ППО, дорогі. Щоб уразити одне НПЗ, іноді запускають кілька десятків дорогих дронів. Натомість атаки дешевшими дронами по інших об'єктах — наприклад, транспортній інфраструктурі — змушують Росію зупиняти авіасполучення.

Тобто, навіть якщо дрон не влучив, він уже виконав свою місію. План "Ковер" знову вводиться. Лише за одну хвилю атак, за даними самих росіян, економічні втрати РФ складають 20 мільярдів рублів.

За липень — до 40 мільярдів рублів втрат від заблокованих аеропортів", — зазначає експерт.

За словами Снєгирьова, навіть якщо українські дрони і не влучають у ціль, вони все одно змушують росіян нести певні збитки і це вже має свій ефект, навіть російські телеканали визнають це.

Ба більше, там озвучують версії, ніби Зеленський тисне на Росію ударами, щоб змусити Путіна вивести війська з Харківської області. "Якщо вже навіть конспірологи визнають ефективність цієї тактики — значить, вона болюча для РФ.

За даними росіян, аеропорт Шереметьєво на межі банкрутства. Після транспортного колапсу подав у відставку міністр транспорту Роман Старовойт, який невдовзі покінчив життя самогубством.

Це свідчить про надзвичайну ефективність української тактики — вона працює, зриває логістику, економіку та викликає кадрові кризи в РФ", — впевнений експерт. За словами Снєгирьова, ударити саме по місцям або пусковим установкам ударних дронів майже неможливо.

Ворог запускає дрони з десятків точок одночасно — по 20–30 дронів на кожну. Пускові установки мобільні, заховані, можуть бути в контейнерах. Вони швидко переїжджають, і, доки Україна отримає інформацію, вони вже змінили місце.

Відстежити це в режимі реального часу надзвичайно складно. "Це не стаціонарні установки, як у випадку з балістичними ракетами. Щоб знищити одну точку пуску, треба атакувати десятками дронів. Це затратно й складно.

Логічніше й дешевше — знищувати заводи, де ці дрони виготовляються. Це і є пояснення зміни тактики: бити не по стрілах, а по тих, хто стріляє", — пояснює експерт.

Нагадаємо, уночі 29 липня дрони атакували Ростовську область Росії, де під ударом опинилися об'єкти залізничної інфраструктури. Внаслідок атаки здійнялися сильні пожежі, влада повідомляє зокрема про ураження залізничної станції Сальськ.