В Україні критикують мобільні групи ППО — у Росії копіюють досвід: яка на справді ефективність МВГ

Фокус з'ясував, чи справді ці підрозділи втратили результативність, чому такі заяви лунають саме зараз і до чого може призвести перегляд їхньої ролі у системі протиповітряної оборони.

Голова Штабного фонду Третього армійського корпусу Олег Петренко заявив, що мобільні вогневі групи протиповітряної оборони демонструють вкрай низьку ефективність у боротьбі з російськими дронами-камікадзе, тоді як авіація та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) показують значно кращі результати.

Петренко вказав, що результативність таких груп у знищенні безпілотників наразі можна оцінити як "трохи більше ніж нуль відсотків". За його словами, сучасні іранські безпілотники типу "Шахед" обладнані 16- або 32-смуговими передавачами, що значно ускладнює їхнє придушення.

Раніше, зазначив військовий, для охоплення однієї зони було достатньо 8 РЕБ-установок, натомість сьогодні потрібно 16 або навіть 32. Таким чином, перевага переходить до тих сил, які мають достатню кількість засобів радіоелектронної боротьби чи авіаційні можливості.

Петренко також наголосив на перспективності використання дронів-перехоплювачів, які вже застосовуються для захисту Києва та інших українських міст. Ці безпілотники здатні безпосередньо протидіяти "Шахедам" у повітрі, не дозволяючи їм досягти цілей.

Раніше майор ЗСУ Юрій Федоренко, командир 429-го окремого полку безпілотних систем "АХІЛЛЕС" у складі Сил безпілотних систем ЗСУ, закликав цивільних долучитись до збиття дронів.

За його словами, ті, у кого є можливість, негайно мають оформити дозвіл на рушницю — помпову чи напівавтоматичну — і навчитись з неї стріляти якісно та безпечно.

Ще у червні Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський повідомив, що близько 40 відсотків російських "Шахедів" в Україні збивають сили мобільних вогневих груп.

Ураження і знешкодження решти ворожих безпілотників відбувається завдяки застосуванню традиційних засобів ППО, винищувальної й армійської авіації, підрозділів РЕБ та зенітних дронів.

Проте сьогодні, його слова заперечує Олег Петренко називаючі ефективність МВГ на рівні "трохи більше ніж нуль відсотків".

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов пояснює, що мобільна вогнева група — це не окрема "кнопка" в системі ППО, а елемент багаторівневої оборонної мережі.

Головна відмінність — мобільність: такі підрозділи можуть швидко переміщуватися, змінювати позиції та реагувати на динамічну зміну траєкторій цілей.

У їхньому арсеналі переважно великокаліберна стрілецька зброя (великокаліберні кулемети), переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) та інші засоби малої й середньої дальності.

Завдяки цьому вони покликані прикривати стратегічні об'єкти в умовах, коли стаціонарні системи не завжди можуть дати швидку відповідь на маневри ворога.

Саме мобільність дозволяє групам оперативно реагувати, коли "рій" безпілотників змінює курс — змінюється сектор загрози, тож статичні комплекси можуть залишитися поза зоною реагування.

"Значна частина атакуючих безпілотних комплексів використовує дешеві "оманки" (імітаційні цілі), які виготовляють майже "на коліні" і які мають на меті відволікти дорогоцінні засоби ППО.

Такі "оманки" можуть фіксуватися радарами як дрони й "з'їдати" ракети та ресурси — бо відповідь на них дороговартісна: ракета середнього або далекого радіуса дії коштує десятки тисяч доларів.

Отже, коли виявляється "оманка", її часто ефективніше й економічно доцільніше нейтралізувати силами мобільних вогневих груп (великокаліберні кулемети, переносні комплекси), ніж витрачати ракетні засоби.

Це — один із головних аргументів захисників мобільних груп: вони дозволяють економити боєприпаси високої вартості й залишати ракети для реальних високоточно керованих загроз", — каже Фокусу Снєгирьов.

За словами експерта, критичний аргумент на користь мобільних груп: якщо вони були б дійсно неефективні, ворог не переймав би цього досвіду — натомість у Росії з'явилися власні мобільні підрозділи прикриття стратегічних об'єктів — "Сталінські соколи" як приклад перекладання української практики на російський такий досвід.

Є версія, що кампанія з дискредитації мобільних вогневих груп може мати внутрішньоорганізаційні мотиви: мовляв, переспрямування ресурсів (особливо людських) від ППО до піхоти може вигідно іншим структурам або окремим політичним/військовим фігурам.

Якщо справді розпочнеться масове переведення Добровільних формувань територіальних громад (ДФТГ) та подібних підрозділів у штурмові/піхотні підрозділи, це фактично послабить один із шарів нашої багаторівневої ППО.

"Технічно, тих людей, які "під бронею", важко просто так перевести у піхоту — це не миттєвий реорганізаційний процес. Тому такі заяви інтерпретують як частину інформаційної операції або політичного тиску — а не як виключно професійну військову оцінку", — наголошує експерт.

Проте якщо мобільні вогневі групи дійсно скоротять або переведуть у штурмові підрозділи, наслідки можуть бути серйозними: у ППО з'явиться "дірка" малої та середньої дальності реагування.

"Система ППО — це багаторівнева структура: від далекого радіусу (наприклад, комплекси Patriot чи інші) до середнього (NASAM, інші засоби) і малого (зенітні установки, ПЗРК, гепарди тощо). Мобільні групи — важлива ланка саме на рівні малого радіуса ураження та гнучкого прикриття.

Їхня відсутність означатиме, що дорогі ракети будуть витрачатися на дешеві цілі-"оманки" або що деякі об'єкти просто залишаться "уразливими" у проміжку між стаціонарними засобами", — продовжує Снєгирьов.

На думку експерта, дискусія про "нульову ефективність" мобільних вогневих груп виглядає не просто як технічна суперечка, а як частина ширшої інформаційної та організаційної гри.

Її наслідком може стати як перегляд тактичних розстановок, так і реальна зміна структури сил ППО — причому не завжди на краще для оборони критичної інфраструктури.

Але експерт ще раз підкреслює, якби українські МВГ були насправді не ефективними, ворог не переймав би цей досвід і практику, яку започаткували саме українці у 2022 році.

Нагадаємо, російські ударні дрони-камікадзе "Шахед", спочатку заточені під знищення статичних цілей, були модифіковані для атак на рухомі цілі. При цьому Збройні сили РФ почали частіше їх застосовувати поблизу лінії фронту, що стало додатковою загрозою для Сил оборони.

Також Фокус писав, що Сергій "Флеш" Безкрестнов зазначив, що в одного з "Шахедів", використаних під час нападу на поїзд, на хвості була антена, а спереду — камера. Це був дрон з онлайн-управлінням, який атакував залізницю на Ніжинській ділянці.