Повітря і море більше підходять для роботизованих систем: не так багато перешкод. На землі ж їх безліч, саме тому через 25 місяців після початку повномасштабної війни й Україна, і РФ у великих кількостях застосовують БПЛА. Про це пише Forbes.
У невеликих кількостях наземних роботів використовують для поповнення запасів, евакуації поранених і розміщення мін.
Бойове ж застосування роботів закінчилося в районі руїн Бахмута, коли російська армія спрямувала щонайменше дві (можливо, більше) невеликі гусеничні роботизовані платформи з АГС-17 з гранатометами під час штурму позицій 53-ї ОМБр ЗСУ.
На опублікованих знімках зображено два мініатюрні БПЛА, що лежать серед руїн. За словами журналістів, достеменно невідомо, що росіяни намагалися зробити за допомогою своїх роботизованих мінітанків.
Але багато років тому аналітики зазначали, наскільки складно арміям буде почати використовувати наземні роботизовані машини для механізованих атак.
Наприкінці 2020 року аналітики центру RAND моделювали зіткнення між мотострілецькими ротами армій США і РФ після того, як американці додали озброєних наземних роботів у свою структуру.
Чотири танки М1 Abrams і 11 бойових машин піхоти М2 Bradley доповнювали 11 колісно-гусеничних безекіпажних засобів. Те, що аналітики RAND називали "бойовими роботами", не дуже добре показало себе в різних наступальних і оборонних сценаріях.
Річ у тім, що RCV управлялися по радіо віддаленим оператором, як і справжні російські наземні безпілотники. Це робило їх уразливими: зв'язок міг загубитися або через місцевість, або через перешкоди противника.
Під час випробувань аналітики зазначили, що ефективне використання ранцевих РЕБ істотно обмежувало можливості застосування таких безпілотників.
Якщо росіяни розширять розгортання озброєних наземних роботів, можна очікувати, що й українці у відповідь посилять радіоперешкоди. У такому разі буде більше розбитих і кинутих безпілотників поруч з іншим конвенційним транспортом.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
