Збитки, відтік валюти, фіксований курс. Як банки пережили перший рік війни

Фокус дізнався, що допомогло банкам вистояти та як вони реагуватимуть на виклики 2023 року.

Коли 24 лютого жителі Києва вранці почули перші вибухи та дізналися про вторгнення ЗС РФ до України, то першою реакцією багатьох стало зняття коштів зі своїх рахунків поряд із терміновою поїздкою на АЗС за заправкою повного бака.

У той день можна було спостерігати довгі черги як на заправках і продуктових магазинах, так і до банкоматів. У той же день Національний банк зробив низку кроків, щоб не допустити кризу в банківському секторі.

Серед таких заходів, зокрема, була фіксація курсу на рівні 29,25 грн за долар, обмеження на зняття готівки на рівні 100 тис грн на день, заборона на видачу готівки з рахунків клієнтів в іноземній валюті, мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів .

"Банківська система встояла, і це заслуга, зокрема, НБУ. "Зокрема", оскільки в загальній формулі успіху слід враховувати насамперед українців, які, на подив банків та регулятора, не стали масово виводити кошти з фінустанов на початку війни.

А також самі банки і, звісно, наших західних партнерів, без фінансової допомоги яких країна не змогла б уникнути дуже серйозної фінансової кризи", — зазначає Іван Світек, голова правління Юнекс Банку.

Щоб утримати банківський сектор від кризових явищ, з першого дня війни Росії проти України Нацбанк активно долучився до вжиття антикризових заходів.

"До початку війни банківський сектор підійшов дуже підготовленим у питаннях управління ключовими ризиками, притаманними банкам (кредитний ризик, ризик ліквідності, ризики достатності капіталу, ризик прибутковості).

Усе це завдяки тому, що банки підійшли до кризи зі значним запасом капіталу та ліквідності, операційно стійкими та ефективними, мали плани дій на випадок несприятливих подій", — пояснив заступник голови правління банку "Південний" Максим Цимбал.

Сергій Колодій, головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку, каже, що рішення НБУ в перші години війни були швидкими та професійними, що дозволило одразу нівелювати валютний ризик, загальмувати масове виведення капіталу та запобігти кризі ліквідності.

"Повернення на початку червня до використання облікової ставки як основного інструменту монетарної політики було досить професійним кроком, адже золотовалютні резерви спалювалися дуже швидко.

І це вже розглядалося як сильна загроза для макрофінансової стабільності", — упевнений Сергій Колодій. Він наголосив: у 2022 році банкопада в Україні не сталося, а з ринку були виведені або банки, які мали серйозні проблеми ще до війни, або пов'язані з країною-агресором.

За словами асоційованого експерта CASE Україна Євгена Дубогриза, важливими для підтримки банків стали такі рішення НБУ: Серед ключових рішень НБУ, що підтримали банківський сектор, стала широкомасштабна програма підтримки банківської системи у перші дні війни – видача кредитів рефінансування.

Крім того, серйозно підтримало ринок рішення НБУ обмежити виведення валюти за кордон. За підсумками 2022 року українські банки отримали 24,7 млрд. грн. чистого прибутку проти 77,4 млрд. грн. роком раніше.

Фактично прибуток сектора скоротився втричі протягом першого військового року, і на те були причини. "Війна – головний та єдиний фактор. Через вторгнення постраждали бізнес та населення, погіршився фінансовий стан та можливість обслуговувати взяті раніше кредити.

Наслідок – зростання обсягів непрацюючих кредитів і зростання відрахувань у резерви за кредитним збитком. Ці резерви і "з'їли" прибутковість банків у 2022 році", — зазначає Євген Дубогриз.

Банк Прибуток, млрд грн ПриватБанк 30,25 Укрсиббанк 3,53 Сітібанк 2,82 Універсал Банк 2,4 Райффайзен Банк 1,55 Джерело: НБУ Максим Цимбал також наголосив: головний фактор зменшення прибутковості банківської системи – це відрахування до резервів на покриття можливих збитків за кредитами юридичних та фізичних осіб.

"За 2022 рік банківська система загалом сформувала резерви на 118,8 млрд. грн (проти 3,4 млрд. грн у 2021 році). Саме цей фактор є визначальним тому, що операційний дохід банків у 2022 році зріс порівняно з 2021 роком на 38,3%, а операційні витрати зросли несуттєво (+3,9%) ", — каже Максим Цимбал.

Банк Збиток, млрд грн Сенс Банк -6,96 Укрексімбанк -6,88 Укргазбанк -2,76 ПроКредит Банк -1,65 Ідея Банк -0,65 Джерело: НБУ За 2022 рік 46 банків отримали прибуток і 21 банк працював минулого року зі збитками.

Найприбутковішим став за підсумками року державний ПриватБанк — його чистий прибуток сягнув 30,25 млрд грн, а найбільш збитковим — банк російського мільярдера Михайла Фрідмана "Сенс Банк" (ексАльфа Банк Україна), збиток якого склав майже 7 млрд грн.

Іван Світек зазначив, що погіршення фінансових показників банків безпосередньо пов'язане з істотним погіршенням платіжної дисципліни позичальників.

І цей фактор впливатиме на фінансові результати банків ще тривалий час, оскільки частина NPL (непрацюючі кредити — Фокус) ще залишається в "сірій зоні": значну частину заборгованості реструктуризували, але частина таких кредитів зрештою також перейде до категорії проблемних, а отже, потребуватиме резервування.

Банки кредитують бізнес, проте найчастіше йдеться про державні пільгові програми з компенсацією частини ставки за кредитом "За даними НБУ, на 1 січня 2023 року частка NPL у банківському секторі загалом зросла до 38%.

Це після тривалого зниження протягом 2018-2022 років, коли показник скоротився з 55% до 27%. Але слід визнати, що загальна цифра NPL частково демонструє масштаб проблеми.

По-перше, війна ще триває, по-друге, частина раніше реструктуризованих позик також перейде до категорії проблемних.

Хоча ми відчуваємо деяке пожвавлення економіки, потроху відновлюється кредитування, зростання частки NPL продовжуватиметься найближчим часом", — вважає Іван Світек.

З урахуванням зростання портфеля непрацюючих кредитів, банкам було складно у 2022 році наважитися на активізацію кредитування. У підсумку, портфелі кредитів у багатьох банках впали. "Кредити за рік знизилися на 3,5% з 1044 млрд грн до 1008 млрд грн.

При цьому, кредити корпоративному сектору залишилися незмінними, завдяки реалізації державних програм підтримки кредитування насамперед "5-7-9%", а кредити населенню впали на 13,5%", — повідомив Сергій Колодій.

Євген Дубогриз каже, що головна програма кредитування — це "5-7-9%", яка торік допомогла профінансувати посівну. А всі інші держпрограми поки що перебувають на етапі розробки або "тестування". Показник На 1. 01. 2022 На 1. 01.

2023 Зміна, % Кредити юросіб, млрд грн 566,60 553,70 -2,33 Кредити фізосіб, млрд грн 200,20 134,30 -49,07 Кошти юросіб, млрд грн 799,84 942,70 15,15 Кошти фізосіб в гривні, млрд грн 456,96 593,40 22,99 Кошти фізосіб у валюті, млрд долл.

* 9,89 9,54 -3,67 Джерело: НБУ Загалом минулого року в межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" укладено понад 18 тисяч кредитних договорів на загальну суму 76,15 млрд. грн.

У 2023 році банки кредитуватимуть бізнес, однак, в основному, йдеться або про кредитування за держпрограмами, або про кредитування з гарантіями іноземних фінустанов, або про овердрафти для малого та середнього бізнесу.

"За результатами останнього опитування банківського співтовариства щодо умов кредитування, у 4 кварталі 2022 року банки покращили свої погляди на відновлення кредитування бізнесу.

Близько 46% респондентів очікують збільшення обсягу кредитування бізнесу в наступні 12 місяців. Найбільший інтерес прогнозується до гривневих короткострокових кредитів і позик для малого та середнього бізнесу.

Попит на довгострокові та валютні кредити й надалі скорочуватиметься, зважаючи на ймовірні курсові ризики", — вважає Максим Цимбал. З кредитами для населення все теж вельми непросто.

Однак якщо в перші місяці війни банки взагалі майже масово припинили видавати кредити фізособам через вкрай низький попит, то з другого півріччя 2022 року ринок кредитів для населення почав відновлюватися.

Спочатку видавали кеш-кредити, відкривали ліміти на кредитні картки, а потім з'явилися й нові видачі з автокредитування та іпотеки. "Поступово невеликими кроками відновлюється кредитування за рахунками (овердрафтами) та кредитними картками.

Також спостерігається поступове відновлення і в автокредитуванні. Звичайно, банки в нинішніх умовах застосовують більш акуратні підходи з метою нівелювання додаткових ризиків", — зазначає Олександр Супрунович, директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку.

На думку Івана Світека, кредитування населення сьогодні вже відбувається досить активно. "Банки та небанківські установи зосереджені насамперед на невеликих кредитах готівкою та карткових лімітах, оскільки ці продукти можуть існувати в умовах дорожнечі ресурсів.

Що стосується більш складних продуктів, як іпотека, автокредитування, то будуть зроблені лише дуже обережні кроки. Цілком імовірне відновлення лізингу в частині фінансування автомобілів", — прогнозує Іван Світек.

За даними НБУ, в 2022 році банки видали 2009 іпотечних кредитів на загальну суму 1,96 млрд. грн. Порівняно з 2021 роком нове іпотечне кредитування скоротилося в 5,3 рази за кількістю договорів і в 4,3 рази в грошовому вимірі.

У жовтні 2022 року Кабмін запустив програму пільгового іпотечного кредитування "єОселя", і експерти очікують, що більшість нових кредитів у 2023 році буде видано саме в межах цієї програми. "Іпотека може поступово відновлюватися за державними програмами.

Але на великі обсяги поки розраховувати не варто. Навіть декілька мільярдів іпотечних кредитів цього року — це вже буде успіх програми "єОселя", — впевнений Євген Дубогриз. У 2022 році обсяг гривневих вкладів населення зростав, а валютних — скорочувався.

"Валютні вкладення — строкові депозити та поточні рахунки — обсяг знизився майже на $500 млн, або на 5% за рік. Гривневі депозити зростали — +139 млрд грн або +30% за рік.

Але одночасно погіршувалася їхня строковість: близько 72% гривневих вкладень населення — це кошти на вимогу і поточні рахунки. На початку минулого року було трохи більше 50%", — зазначив Євген Дубогриз.

Кошти громадян на гривневих рахунках за минулий рік зросли на 23%, а ось обсяг коштів у валюті в банках упав на 3,67% За словами Олександра Супруновича, з початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України та протягом 3-4 місяців банки спостерігали масове зняття коштів з поточних рахунків та дострокове розірвання вкладів (депозитів), які таку можливість передбачали.

Але з квітня 2022 року поступово стабілізувалася ситуація на фінансовому ринку, почалося підвищення відсоткових ставок за вкладами у національній валюті, що вплинуло на рівень довіри населення до банків та поступове зростання депозитних портфелів.

"Сподіваємося, що протягом 2023 року банки пропонуватимуть своїм клієнтам поступове збільшення відсоткових ставок за депозитами у національній валюті на середньострокові періоди (до 6 місяців), і ми спостерігатимемо часткове підвищення відсоткових ставок за вкладами в іноземній валюті, щоб наповнювати валютний портфель", – каже Супрунович.

На думку Сергія Колодія, ставки за депозитами цього року можуть зрости, проте таке зростання не буде швидким.

"Існують два важливих фактори для цього: 1) ліквідність банківської системи залишатиметься високою, насамперед через зовнішнє фінансування бюджетних потреб, яке буде сильним і в наступні роки; 2) зниження ризиків безпеки, очікуване наприкінці року, може призвести до зменшення облікової ставки НБУ", — зазначив Сергій Колодій.

Цілком ймовірно, що у 2023 році ставки за гривневими депозитами фізосіб будуть перебувати в межах 10-18% річних, а за вкладами у валюті – в межах 0,01-3,5% річних. "За вкладами у гривні строком 12 місяців банки пропонуватимуть до 18-19% річних.

Пожвавлення економіки і споживчого попиту, сподіваюся, потроху змушуватиме активніше піднімати ставки і найбільші банки.

Що стосується валютних вкладів, то їхнє зростання припиниться, щойно буде відкрито можливість купувати іноземну валюту за безготівкову гривню без додаткових умов.

Крім того, банки будуть дуже активно стимулювати клієнтів переносити валюту з поточних рахунків на строкові вклади, оскільки зі збільшенням норм резервування такі кошти приносять банку прямі збитки.