Смертоносна зброя аборигенів: вчені по-новому дослідити знаряддя корінного населення Австралії

Уперше дослідники використали передові технології біомеханіки, щоб науково виміряти летальність двох знакових видів зброї аборигенів.

Дослідження, ініційоване творцями телесеріалу "Перша зброя" на каналі ABC, мало на меті зрозуміти силу цих стародавніх знарядь, пише The Conversation. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал.

Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! Основна увага була зосереджена на коджі (kodj) та леанглу (leangle) з щитом.

Хоча їхня ефективність добре відома воїнам, які їх використовували, дослідникам було запропоновано оцінити цю зброю за допомогою сучасних інструментів.

Дослідження зосередили на аналізі біомеханіки кожного удару, щоб визначити, що робило цю стародавню зброю такою потужною.

Кодж, виготовлений народом Ньонгар на південному заході Австралії, є гібридом молотка, сокири та кочерги, а історія його використання може налічувати десятки тисяч років.

Хоча точне походження коджа важко визначити через його органічні компоненти, найдавнішій сокирі, знайденій в Австралії в місці під назвою Карпентерс-Геп 1, приблизно 49 000 — 44 000 років.

Кодж, використаний у цьому дослідженні, виготовив Ларрі Блайт, чоловік із племені менанг-нунгар, з руків'ям з плетеного дерева та двосічним кам'яним лезом, скріпленим смолою з трав'янистого дерева (Xanthorrhoea).

Леангл і щит виготовили Брендан Кеннеді і Тревор Кірбі, зброярі з народу Ваді-Ваді. Їх виготовили з твердих порід дерева і традиційно використовую разом для ближнього бою.

Оскільки ця зброя повністю виготовлена з дерева, визначити її історичне походження ще складніше, ніж у випадку з коджем.

Проте, найдавніші дерев'яні артефакти в Австралії, такі як бумеранги та копальні палиці, мають вік понад 10 000 років і збереглися в перезволожених умовах болота Вайрі.

Дослідники, спираючись на обмежені попередні дані, відстежували кінетичну енергію та рух під час ударів за допомогою натільних приладів. Ці пристрої фіксували біомеханіку плечей, ліктів і зап'ясть людини, коли вона орудує зброєю.

Результати показали, що леангл завдавав смертоносніші удари порівняно з коджем, хоча кодж відзначався своєю маневреністю і здатністю наносити потенційно смертельні удари.

Історично ця зброя з'явилася під час конфліктів всередині та між групами аборигенів, про що писали європейські письменники протягом останніх кількох століть. Наскальний живопис також зображує ці знаряддя, що свідчить про їх використання ще до приходу європейців.

У деяких випадках зброя відігравала певну роль у вирішенні суперечок, коли обвинувачені проходили через "суд випробуванням", й були повинні протистояти шквалу снарядів (списів або бойових бумерангів) без зброї або зі щитом.

Хоча такі суди рідко закінчувалися смертю, проте травми від цих випробувань, такі як заглиблення в черепі та переломи кісток рук, вказують на потенційну небезпеку. Раніше Фокус писав про таємниці Шовкового шляху, які нещодавно розкрили археологи.