Європа на роздоріжжі: коли заморожені російські мільярди передадуть Україні

У липні 2024 року Україна може отримати перший транш від прибутку заблокованих активів російського Центробанку, якщо керівництву ЄС вдасться узгодити такий крок. Українські експерти пояснили, як і коли Україна може отримати гроші.

У липні Україна може отримати перші 2-3 млрд євро із заблокованих активів Росії. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на власні джерела.

Йдеться приблизно про 190 млрд євро, які були заблоковані у бельгійському депозитарії Euroclear після початку повномасштабної війни в Україні. Там наразі зберігається більшість активів Центробанку РФ.

За словами співзасновниці Міжнародного центру перемоги України і членкині правління Центру протидії корупції Олени Галушки, українські фахівці "по крупицях" збирають інформацію щодо заморожених активів Росії, і вже відомо про загальний обсяг у 300 млрд доларів, більшість з яких були заморожені саме в Бельгії.

Вона також розповіла, яким чином змінилася позиція в Євросоюзі щодо передачі цих коштів Україні. "Ми зараз фокусуємося на активах Центробанку, а це приблизно 300 млрд доларів, які були заморожені в перші дні після початку повномасштабного вторгнення в країнах G7.

Станом на тоді це був безпрецедентний крок. Тоді наші партнери ухвалили рішення досить швидко.

І це рішення фактично відрізало велику частину російських ресурсів, які в іншому випадку вони би забрали і спрямували назад в свою економіку і у воєнну машину", — зазначила Олена Галушка у подкасті ЦЕС "Що з економікою?".

За два роки війни заморожені гроші агресора принесли прибуток розміром 3,85 млрд євро. Перші виплати можуть становити 2-3 млрд євро. За оцінками джерел FT, загальний прибуток (від російських активів) до 2027 року може сягнути 20 млрд євро.

Наразі очікується, що керівництво ЄС зробить відповідну пропозицію щодо передачі Україні коштів отриманого від активів прибутку країнам-членам до саміту лідерів у середині березня.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно закликала використати ці гроші на військову підтримку, а не на післявоєнне відновлення України, як передбачалося спочатку.

За два роки війни заморожені гроші агресора принесли прибуток розміром 3,85 млрд євро За словами Олени Галушки, на початку позиція G7 була такою, що російські активи будуть заморожені і мобілізовані до кінця війни, а після війни Україна мала б ухвалити рішення, що з цими коштами робити далі.

"У жовтні 2023 року ця позиція змінилася на значно сильнішу. Вже йшлося про те, що активи лишаться замороженими, поки Росія не заплатить репарації. За два роки повномасштабної війни є розуміння, що Росія завдала шкоди Україні на 486 млрд доларів.

Зараз ми переконуємо наших партнерів надіслати Україні ці кошти", — пояснила експертка. Дійсно, раніше розглядався варіант із передачею Україні всіх заблокованих грошей російського Центробанку, проте всередині Євросоюзу не вдалося досягти консенсусу.

Тому Єврокомісія запропонувала компромісний варіант із передаванням лише відсотків, тобто коштів отриманого від розміщених активів прибутку.

Спочатку планувалося частину грошей направити на післявоєнне відновлення України, проте акцент змістився на військовій підтримці через затримку американської допомоги Києву.

Те, що для України очевидно, для інших країн це — юридичний прецедент, на який вони побоюються йти, намагаючись обставити юридичними рішеннями "Минулого місяця фон дер Ляєн висунула ідею використати прибутки для закупівлі зброї для українських сил, але ця пропозиція, ймовірно, зустріне спротив з боку держав-членів, включаючи Угорщину Віктора Орбана", — пише Financial Times.

Тим часом, видання Politico повідомило, що Мальта, Люксембург і Угорщина на зустрічі послів 27 країн ЄС 13 березня висловили сумніви щодо використання доходу від російських активів на закупівлю боєприпасів для України.

Як пояснив Фокусу фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, наразі залишається дуже багато юридичних питань щодо передачі російських активів Україні, які досі не мають рішення. "Наші юристи та адвокати дуже активно працюють над цим питанням, але рішення немає.

Потрібно розуміти, що активи розпорошені, вони не знаходяться всі в одному місці, в одній країні. Найбільша сума у Euroclear в Бельгії. Це питання більше юридичне та має політичну окрасу.

Те, що для України очевидно, для інших країн це — юридичний прецедент, на який вони побоюються йти, намагаючись обставити юридичними рішеннями. Заморозити кошти загальним рішенням це одне, а от використати — інше", — зазначив він у коментарі Фокусу.

Нагадаємо, наприкінці квітня 2022 року Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт, який передбачає конфіскацію заморожених активів російських підсанкційних юридичних та фізичних осіб.

Тоді вилучені кошти пропонується спрямувати для надання додаткової військової та гуманітарної допомоги Україні. Згодом Європейський Союз заморозив 68 мільярдів євро російських активів, згідно з внутрішнім документом Єврокомісії.

У липні 2023 року повідомлялось, що лідери Європейського союзу підтримують плани, які передбачають введення податку на непередбачений прибуток, отриманий від заморожених активів "Центробанку" РФ сумою понад 200 мільярдів євро, для допомоги у відновленні України.

Наприкінці грудня 2023 року Сполучені Штати запропонували "Групі семи" (G7) план конфіскації російських активів на 300 млрд доларів. Як тоді писав Фокус, питання заморожених російських активів лежить в політичній площині.

Опитані українські експерти докладно розповіли про це в матеріалі "Гроші Кремля — для України. У США підтримали передачу Україні заморожених російських мільярдів".