Путін перед вибором: РФ зможе вести повномасштабну війну ще щонайменше рік, — CNN

Президент РФ Володимир Путін у грудні 2022 року підписав закон, у якому на "національну оборону" у 2023 році буде виділено 4,98 трильйона рублів — 52 мільярди доларів за поточним обмінним курсом, що трохи більше, ніж витрати минулого року.

Але тепер цей прогноз збільшено вдвічі до 9,7 трильйона рублів (101 мільярд доларів). Це майже втричі більше, ніж Росія витратила на оборону 2021 року, до повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Ці цифри, ймовірно, занижують загальну суму, витрачену Росією на військові потреби.

За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, який відстежує військові витрати по всьому світу, стаття "національна оборона" в офіційному бюджеті Росії становить лише близько трьох чвертей загальних військових витрат.

Річард Конноллі, фахівець з російської економіки з Королівського об'єднаного інституту досліджень оборони і безпеки, також припускає, що військові витрати цього року значно перевищать 100 мільярдів доларів.

Він сказав, що до війни Росія зазвичай витрачала на оборону близько 3-4% свого річного валового внутрішнього продукту, але тепер ця цифра може становити від 8% до 10%.

"Якщо взяти до уваги ціни на товари і послуги в Росії, еквівалентна сума в доларовому вираженні у 2023 році виглядає ще вищою, імовірно, ближче до 300 мільярдів доларів", — оцінює Яніс Клюге, старший науковий співробітник Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.

Щедрість Кремля щодо своїх збройних сил уже призвела до величезних економічних витрат.

Дефіцит бюджету Росії — розрив між витратами і доходами — різко збільшився від початку війни, оскільки доходи від експорту нафти і газу впали через західні санкції і великі знижки для покупців, що залишилися.

Зниження цін на енергоносії цього року і скорочення виробництва, спрямоване на їхню підтримку, посилили тиск. За даними видання, державний борг, який наразі становить 14,9% ВВП, зростатиме.

"Росія не може брати кредити з-за кордону, вона закрита від західних ринків капіталу", — сказав Ліам Піч, старший економіст з ринків, що розвиваються, в Capital Economics. Рубль може впасти й далі, повідомив Клюге з Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.

"Найменше вони (уряд РФ — ред. ) хочуть, щоб росіяни втратили довіру до російської валюти і потім у якийсь момент, можливо, почали обмінювати всі рублі на іноземну валюту, тому що тоді виникне порочне коло.

І це дійсно може створити свого роду валютну кризу в Росії", — сказав він. Економісти визнають, що російська економіка поки що працює краще, ніж очікувалося. Однак навантаження на економіку посилюється.

"Радянська спадщина навчила людей жити буквально в злиднях, ні на що не розраховувати", — сказала вона.

"І вони готові залишатися в цьому режимі виживання довгий час", — повідомила журналістам Олександра Сусліна, незалежна економістка, яка залишила Росію незабаром після вторгнення.

Олександра Прокопенко, науковий співробітник Російського Євразійського центру Карнегі в Берліні, заявила, що Росія, можливо, зможе фінансувати війну ще рік або близько того, але якщо вона затягнеться і далі, уряду доведеться зробити "важкий вибір".

"Компроміс полягатиме в тому, що їм доведеться підвищувати податки або скорочувати видатки на інфраструктуру, наприклад, на будівництво доріг і утримання мостів, бо військові видатки вимагатимуть дедалі більше й більше (грошей із бюджету — ред. )", — сказала вона.

Нагадаємо, 28 серпня повідомлялося, що росіяни розікрали гроші на будівництві траншей і "зубів дракона" на кордоні з Україною. На будівництво могли витратити 10 млрд рублів, але, як стверджують місцеві жителі, переплата склала значну суму.