Ескалація в Чорному морі. Навіщо Росія збила дрон MQ-9 Reaper та якою буде відповідь США

Фокус розбирався, чому Кремль погодився на провокацію, яка може призвести до ще більшого погіршення глобальної безпеки. У вівторок, 14 березня 2023 року, стало відомо про збиття американського багатоцільового безпілотника MQ-9 Reaper над Чорним морем.

Інцидент стався у міжнародних водах за участі російських винищувачів Су-27. В результаті чого, дрон впав та затонув.

Відомо, що один з винищувачів, навмисно скинув паливо перед американським безпілотником, своєю чергою інший – здійснив маневр, в результаті якого пошкодив пропелер. Американське політичне керівництво назвало цей інцидент проявом непрофесіоналізму та нерозсудливості.

Але зауважило, що продовжуватимуть свою діяльність в повітряному та водному просторі Чорного моря. "Ми збираємося продовжувати літати та діяти в міжнародному повітряному просторі над міжнародними водами. Чорне море не належить жодній нації.

І ми збираємося продовжувати робити те, що нам потрібно для наших інтересів національної безпеки в цій частині світу", — заявив CNN координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.

Кірбі нагадав, що США літають в тому районі постійно протягом року. В свою чергу, посол РФ в США Анатолій Антонов повідомив, що в такий спосіб Кремль поінформував про те, що визначив простір над Чорним морем як зону проведення так званої "спеціальної військової операції".

"Ми вважаємо за краще не створювати ситуації, коли ми можемо зіткнутися з ненавмисними зіткненнями або ненавмисними інцидентами між Російською Федерацією та США", — передає слова Антонова CNN.

Важливо зауважити, що російські винищувачі не збивали MQ-9 Reaper з застосуванням зброї. Безпілотник втратив керування та впав саме через умисні дії військових льотчиків, які надалі спровокували катастрофу. Тобто, льотчик умисно скинув на апарат певну кількість свого палива.

"Дрон не збивали із застосуванням зброї його вивели з ладу певними діями. Тому ми не побачили якоїсь дієвої відповіді, крім політичних заяв. Повірте, у США все чітко за інструкціями — на яку військову дію, застосування озброєння, якою має бути відповідь.

Цього не було, тому зараз це саме заяви", — зауважує Фокусу військовий експерт Петро Черник. Нагадаємо, безпілотник MQ-9 Reaper є сучасною розробкою США.

Його перший політ відбувся на початку 2001 року, а вартість однієї одиниці сягає понад $10 млн без урахування обладнання яке він несе. Максимальна тривалість польоту БПЛА MQ-9 Reaper складає від 28 годин до 33 годин. Це не перша втрата США MQ-9 Reaper – у 2017 та 2019 роках дрони збивали в Ємені.

Минулого року розвідник зазнав катастрофи під час заходу на посадку на румунську військову базу.

Знищення американського коштовного розвідника, який систематично знаходився в повітряному просторі над Чорним морем, необхідно, в першу чергу, для російського внутрішнього користувача.

Кремлю необхідно показати "перемогу над колективним Заходом" та рішучість своїх намірів по захисту території.

Там добре знають, що інцидент спровокує якусь ескалацію з НАТО – представники Альянсу мало не щоразу підкреслюють, що не прагнуть до жодного збройного протистояння з РФ. Станом на другу половину дня 15 березня офіційні особи НАТО публічно не прокоментували ситуацію.

Досить стримані заяви пролунали від міністрів оборони союзників США поза НАТО – в AUKUS. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що Москва повинна поважати міжнародний повітряний простір.

"Ключовим тут є те, що всі сторони поважають міжнародний повітряний простір, і ми закликаємо росіян робити це. Американці сказали, що вважають це непрофесійним", — сказав міністр у коментарі Reuters.

Його австралійський колега Річард Марлз відзначив, що РФ продовжує грати не за правилами. "Я думаю, що це знову ж таки приклад того, що Росія не грає за правилами, що, власне, і поставлено на карту в усьому конфлікті в Україні.

Росія має щось пояснити з точки зору того, як вона діяла щодо цього безпілотника", — сказав міністр. Нагадаємо, оборонний пакт AUKUS було створено у вересні 2021 року між Австралією, Великою Британією і США. Власне їхні абревіатури й винесено до назви – Australia, United Kingdom, United States.

"В Путіна катастрофічна поразка в Україні, вони не можуть нічого добитися, навіть взяти Бахмут. Тому потрібне пояснення, чому так зване СВО затягнулося. Це класичний приклад тоталітарного устрою, влада тримається на своєму місці поки народ їй вірить.

Ми вже відмічаємо, як російська пропаганда запускає наративи, що війна в Україні йде саме з НАТО. Симоньян вже заявила, що Україну перемогли за два дні, а зараз воюють з НАТО.

Це продукт для внутрішнього російського користувача потрібні перемоги які намагаються створити навіть у такий спосіб", — пояснює Черник.

На думку політичного експерта Дмитра Снєгірьова, в такий спосіб Кремль намагається діяти превентивного щодо анонсованого українського контрнаступу. Йде своєрідна гра на підвищення ставок та напруги ситуації. "Росія йде ва-банк напередодні українського контрнаступу.

В такий спосіб вони намагаються означити свої червоні лінії, мовляв Крим — це суверенна територія РФ, будь-які дії там наштовхнуться на рішучу відповідь. Це є своєрідна тактика часів "холодної війни", запуск в хід військових лякалок", — говорить виданню експерт.

Фахівці нагадують, що подібна поведінка притаманна російській тоталітарній політичній еліті. Схожа ситуація відбувалася наприкінці 80-х років минулого століття між радянськими та американськими військовими кораблями.

Йдеться про зіткнення бортами в лютому 1988 року в Чорному морі кораблів "Беззаветный" та СКР-6 з "Йорктаун" та "Керон".

Або свіжіша провокація проти британського військового корабля HMS Defender, який у 2021 році вирушав з Одеси до Грузії через прибережні води тимчасово окупованого Криму.

Опитані Фокусом фахівці впевнені, що відповідь США на провокацію РФ не вичерпається лише політичними заявами та дипломатичними зустрічами.

Від початку повномасштабного вторгнення до України, Кремль постійно порушує норми міжнародного права та провокує союзників по НАТО. Проте ця відповідь необов’язково може бути найближчим часом.

"На мою думку, зараз в американському істеблішменті активізуються всі політичні сили, які виступають за передачу Україні додаткового озброєння. Йдеться про винищувачі, далекобійні ракети типу ATACMS та засоби радіоелектронної боротьби.

Крім того, це буде модифікація санкцій, щоб повністю перекрити можливість їхнього обходу. В першу чергу це стосується потрапляння на територію РФ мікросхем, які необхідні у військовій промисловості", — говорить Черник.

Дмитро Снєгірьов припускає, що це буде комбінована відповідь, що включатиме в себе посилення економічних санкцій, розширення матеріально-технічної допомоги для України. "Тобто, ми нарешті можемо отримати те озброєння, про яке просимо вже тривалий проміжок часу.

Мова йде, про авіаційну компоненту та далекобійні ракети. Створення певної авіаційної коаліції з питань передачі Україні винищувачів", — відмічає експерт. Нагадаємо, США не виключають можливість передачі Україні сучасних бойових винищувачів.

Один з можливих варіантів – це дозвіл на реекспорт з інших країн. До слова, до кінця 2022 року Повітряні сили Австралії планують зняти з озброєння свої винищувачі F/A-18A/B Hornet. Їх зараз активно замінюють на сучасні багатоцільові винищувачі F-35A Lightnings II.

В свою чергу, головною причиною затримки передачі Україні далекобійних ракет ATACMS називають саме побоювання, що це рішення стане агресивним кроком з боку Вашингтону.