Бояться ракет на Кремль: чи є "червоні лінії" у Путіна і чи буде відповідь за удари по РФ, — FT

На думку видання, адміністрація Байдена також не впевнена, що удари в глибині Росії принесуть значну перевагу на полі бою, враховуючи, що більшість російських літаків було переміщено за межі досяжності.

Крім того, у США обмежена кількість ракет ATACMS, які могли б бути використані для ударів по базах у Криму.

Хоч США і займають обережну позицію щодо перетину так званих "червоних ліній" російського президента Володимира Путіна, у Кремлі побоюються, що можуть зіткнутися з ударами по Кремлю. Про це пише Financial Times.

Зустріч Володимира Зеленського з президентом США в Білому домі цього тижня стане ключовим моментом у його прагненні переконати адміністрацію Байдена надати Україні сучасне військове обладнання, включно з ракетами дальнього радіусу дії для відбиття російських атак.

Україна наполягає на необхідності надання ракет, які допоможуть завдавати ударів по російських авіабазах, звідки запускають бомби та ракети, що планують, по українських містах.

Незважаючи на зростаючу підтримку цієї ідеї серед західних країн і тиску з боку Великої Британії, адміністрація Байдена поки побоюється дати дозвіл на цей крок.

Особливо після повідомлень західних розвідслужб про те, що Іран постачає Росії балістичні ракети, що може призвести до ескалації конфлікту.

Володимир Путін минулого тижня попередив, що удари по російській території з використанням західних ракет будуть розцінюватися як "пряма участь" НАТО в конфлікті.

Заступник директора з нацбезпеки Дмитро Медведєв навіть пригрозив "перетворити Київ на розплавлену сіру масу". Однак західні лідери вже звикли до подібних заяв, вважаючи, що російські "червоні лінії" все частіше виявляються блефом.

Тоді як рішення про надання ракет дальнього радіусу дії ще не ухвалено, російські чиновники впевнені, що Вашингтон уже схвалив постачання британських ракет Storm Shadow і французьких Scalp.

Ці системи залежать від американських супутників і натовських фахівців, що викликає стурбованість у Москві. Дебати про те, як реагувати на загрози Росії та можливу ескалацію, тривають у західних столицях.

Багато експертів вважають, що Путін часто позначає "червоні лінії", але не діє. Однак Вашингтон побоюється, що Росія може відповісти нарощуванням конфліктів в інших регіонах, таких як Близький Схід, де Москва розглядає можливість підтримки хуситів.

Адміністрація Байдена також не впевнена, що удари в глибині Росії принесуть значну перевагу на полі бою, враховуючи, що більшість російських літаків було переміщено за межі досяжності.

Крім того, у США обмежена кількість ракет ATACMS, які могли б бути використані для ударів по базах у Криму.

Проте США часто заявляли, що не постачатимуть ту чи іншу зброю, посилаючись на багато з цих же причин, і тільки потім, після тиску з боку українців і європейських союзників, дозволяли це зробити.

Зрештою США поступилися і надали Україні бойові танки, винищувачі F-16 і системи ATACMS після того, як раніше публічно наполягали на тому, що не будуть цього робити.

Сам Путін жартома згадує про швидко мінливі "червоні лінії" Росії, вказуючи на те, що вони існують, але тільки він знає, де вони насправді. "Ну, що стосується цих "червоних ліній", дозвольте мені залишити це при собі", — сказав він аудиторії в червні 2022 року.

Дмитро Тренін, професор Вищої школи економіки в Москві, вважає, що Путін не надто переймається тим, як його рішення сприймає західна громадськість.

Західні країни тим часом продовжують нарощувати ескалацію, вдаючись до тактики поступових кроків, які аналітики називають "нарізкою салямі" або "варінням жаби".

Олександр Габуєв із Російсько-Євразійського центру Карнегі в Берліні підкреслює, що адміністрація Байдена діє обережно, уникаючи ризику прямої конфронтації з Росією.

Проте, за його словами, в Росії "побоюються, що якщо вони й далі допускатимуть ці маленькі кроки, то за два роки вони побачать прямі ракетні удари по Кремлю, якщо не знайдуть спосіб дати відсіч". "Росія шукає способи, як здорожити рішення Заходу про ескалацію", — додав Габуєв.

РФ, своєю чергою, намагається підвищити ціну для Заходу за подальшу ескалацію, використовуючи як військові дії та ядерні погрози, так і гібридні інструменти — кібератаки, операції впливу та передачу зброї противникам США.

Ядерна загроза, на думку Кремля, залишається "останньою страховкою" від поразки у війні, що робить цю гру складнішою і небезпечнішою.

Нагадаємо, 23 вересня газета The Sunday Times із посиланням на неназваного західного дипломата опублікувала ймовірні чотири основні пункти, які входять до "плану перемоги" Зеленського. Серед іншого — продовження бойових дій у Курській області та "специфічна" зброя для ЗСУ.

За даними видання, під час візиту до США Зеленський закличе надати гарантії безпеки, щоб майбутня адміністрація Трампа не змусила Україну укласти невигідну мирну угоду.