У Росії злякалися відправки військ НАТО в Україну. Навіщо Путіну новий ядерний шантаж

Чергова хвиля ядерного шантажу президента РФ збіглася із заявами лідерів Заходу про відправку військового контингенту в Україну.

США обережно поставилися до питання перекидання солдатів країн НАТО, оскільки не хочуть отримати новий Афганістан напередодні передвиборчої кампанії. Фокус розбирався, чи потрібно побоюватися агресивної риторики Росії.

Російський президент Володимир Путін укотре заявив про готовність до ядерної війни. Стратегічні ядерні сили Росії постійно в стані бойової готовності, з військово-технічного погляду також все готово, заявив він в інтерв'ю пропагандисту Дмитру Кисельову.

При цьому диктатор почав порівнювати свою ядерну тріаду з американським потенціалом. За носіями і зарядами у двох країн спостерігається приблизний паритет, у Росії технології більш сучасні, впевнений Путін.

"Це не означає, що ми повинні мірятися кількістю носіїв і боєзарядів. Але знати про це потрібно. . . Вони розвивають усі свої компоненти. Ми теж. Але це не означає, що, на мій погляд, вони готові завтра розв'язати цю ядерну війну. Ну хочуть, але що ж так робити.

Ми готові", — заявив глава держави. Далі Путін торкнувся питання відправки іноземних військ в Україну. Вашингтон не збирається цього робити, оскільки розуміє, що Москва розцінила б такий крок, як і введення американських військ на російську територію, як інтервенцію.

Про відправлення військових із Франції, Польщі, Німеччини або іншої європейської країни він нічого не сказав. "Там, крім Байдена, й інших вистачає фахівців у сфері російсько-американських відносин і у сфері стратегічної стриманості.

Тому не думаю, що тут усе мчить так у лоб, але ми до цього готові", — пояснив президент Росії. Путін нагадав основні положення ядерної стратегії: РФ застосує будь-яку зброю, включно з ядерною, якщо буде загроза існуванню, суверенітету і незалежності держави.

Ядерний шантаж може бути пов'язаний із заявами про відправлення в Україну військ окремих країн НАТО.

Президент Франції Еммануель Макрон на зустрічі з парламентаріями 7 березня допускав відправлення французького контингенту, якщо армія РФ просунеться в бік Києва або Одеси.

Міністр оборони країни Себастьян Лекорню змушений був уточнити слова Макрона: війська будуть лише "фактично присутні" в Україні, а не братимуть участі в боях. Польща та Литва одразу підтримали ідею відправки військ НАТО в Україну.

Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс переконаний, що настав час обговорити можливість відправки західних військ в Україну. Потрібна "творчо продумана й асиметрична ескалація", щоб Путін боявся, доповнив глава польського Міноборони Радослав Сікорський.

Італія і Німеччина були стриманішими: Франція і Польща не можуть говорити від імені всього НАТО. Водночас генсек Альянсу Єнс Столтенберг спростував наявність планів щодо відправлення військ в Україну. НАТО і союзники блоку не є стороною конфлікту.

Зауважимо, що США жодного разу не говорили про плани відправити в Україну війська. Тим більше, цього не варто чекати в розпал передвиборчої президентської кампанії.

Американці не хочуть нового Афганістану чи Іраку, вважає керівник Українського центру безпеки та співробітництва, військовий експерт Сергій Кузан. "Елементарна маніпуляція Путіна. Він розуміє, що Вашингтон війська не відправить.

А ось про Францію Путін в інтерв'ю чомусь промовчав. Саме ця країна — головна в потенційній коаліції з відправки військових контингентів", — міркує експерт у бесіді з Фокусом. Погрози ядерною зброєю Франції більш предметні.

Головна проблема — хто і до якого рівня підніме ставки. Що скаже Макрон, якщо Путін адресує йому погрозу перетворити Париж на ядерний попіл. Кузан зауважив, що блеф став основною зброєю росіян.

Спочатку в РФ говорили про неймовірну міць другої армії у світі і вводили світ в оману тактико-технічними характеристиками звичайного озброєння. У підсумку в перший рік повномасштабного вторгнення ЗСУ знищили великий відсоток професійної армії РФ.

Володимир Путін не раз говорив про ядерну зброю після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну в контексті передачі Україні західної зброї.

Нині йдеться про черговий сплеск ядерної риторики, але на поведінку агресора вплинув Китай, каже Фокусу експерт з безпеки відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХI" Михайло Гончар.

Союзник Росії не зацікавлений у значній ескалації бойових дій, адже Пекіну важливо зберегти економічні зв'язки. Глава КНР Сі Цзінпінь під час візиту до Москви в березні 2023 року говорив це Путіну, підкреслює експерт.

Києву не варто боятися погроз Кремля, інакше спрацює фактор страху. Західні партнери, готові відправляти Україні військову допомогу, можуть наполягти на пошуку компромісів із Москвою.

При цьому заяви Макрона про відправлення військового контингенту в Україну не означають участі в бойових діях. Приїдуть технічні фахівці для навчання підрозділів ЗСУ на місці.

"Коли постачається зброя, консультанти і радники приїжджають допомогти в експлуатації, це загальноприйнята практика", — пояснює Гончар. Можна допомогти також розміщенням у Румунії ескадрильї французьких бомбардувальників Mirage.

Вони займуться патрулюванням північно-західного сектора Чорного моря і захистом міжнародного торгового коридору з Одеси до Босфору. Паралельно літаки знищуватимуть ракети і дрони росіян, підсумував аналітик.

Нагадаємо, у доповіді розвідки США щодо основних загроз безпеці йдеться про зрушення загальної військової стратегії Росії в бік застосування ядерного озброєння. Причина зсуву — нездатність домогтися швидких перемог в Україні.