Розкрадання спадщини України. Росіяни проводять незаконні розкопки на території Херсонесу

На території Херсонеса за участю Росії тривають незаконні розкопки, а також готується вивезення значної колекції із заповідника.

Цю інформацію оприлюднили Спілка архітекторів України (САУ) та Центр національного спротиву (ЦНС), привертаючи увагу до нагальної проблеми, пише Суспільне Новини. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал.

Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! За інформацією САУ, російські археологи з Інституту історії матеріальної культури Російської академії наук у Санкт-Петербурзі натрапили на дивовижний кам'яний мавзолей античності.

Про це українські археологи написали у фейсбуці, оприлюднивши також фотографії. Дослідники заазначають: "Знайдена стародавня споруда є водночас і громадською спорудою, і мавзолеєм, що робить знахідку унікальною не лише для Херсонесу, а й для всього античного світу".

Про знахідки та розкопки повідомляють і самі росіяни. Государственный Эрмитаж опублікував допис, в якому йдеться про масштабні археологічні дослідження в межах Історико-археологічного парку "Херсонес Таврійський".

За даними Центру національного спротиву, "на кінець 2014-го в фондах всього зберігалося близько 500 тис. одиниць зберігання (основний і допоміжний фонд), з них 300 тис. — це весь основний фонд". Однак поки невідомо, кому саме передаватимуть знайдені артефакти.

Зараз же росіяни готують "акти передачі на реставрацію для подальшого експонування за межами музею".

Херсонес Таврійський займає важливе місце в історії як античне та візантійське місто-держава, розташоване в південно-західній частині Криму, півострова в Чорноморському регіоні.

Багата культурна спадщина та стратегічне розташування зробили його важливим центром торгівлі, культури та політичного впливу в античному світі. Історія міста сягає 5 століття до нашої ери, коли його заснували грецькі колоністи з Гераклеї Понтійської (сучасна Туреччина).

Місто процвітало під грецьким, а згодом римським пануванням, ставши жвавим центром морської торгівлі та плавильним котлом різноманітних культур.

Він відігравав вирішальну роль в обороні Візантійської імперії від загарбницьких сил і слугував ключовим морським опорним пунктом. Архітектурні дива міста включали величні храми, громадські будівлі, укріплення та розгалужену мережу вулиць і площ.

Херсонес Таврійський міг похвалитися яскравим культурним і мистецьким життям: театри, святилища та визначні пам'ятники прикрашали його міський ландшафт.

Внесення міста до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2013 році відображає його виняткову історичну та археологічну цінність. Список визнає Херсонес Таврійський як свідчення культурного обміну та архітектурних досягнень давньогрецької та візантійської цивілізацій.