Удари українських дронів по НПЗ РФ: Москва змушена змінювати логістику постачання палива, — ЗМІ

Як повідомляє видання Euronews, операції з запуску організовуються в секретних точках у сільській місцевості України: у темряві з низьким освітленням на імпровізованих злітно‑посадкових смугах збираються колони ударних дронів, які практично безшумно підіймаються у нічне небо й прямують на схід.

Місця підготовки позбавлені видовищності — офіцери у бронежилетах працюють швидко й злагоджено, використовують затемнене світло і нічне бачення, а мотори пристроїв нагадують гуркіт старих мотоциклів.

Цілі атак — насамперед нафтопереробні заводи, паливні склади та центри військової логістики.

За даними аналітиків, це частина цілеспрямованої кампанії, яка з літа посилилась і завдала матеріальних втрат енергетичній інфраструктурі Росії, що спричинило внутрішній дефіцит бензину та ускладнило експорт дизпалива й авіаційного палива.

В окремих регіонах введено нормування пального, йдеться в матеріалі.

Згідно з оглядом американського аналітичного центру Carnegie Endowment, українські безпілотники завдавали ударів по щонайменше 16 великих російських НПЗ, що теоретично складає близько 38% їхньої номінальної переробної потужності.

Однак аналітики відзначають, що реальний ефект був помірнішим: багато заводів відновлювали роботу протягом тижнів, а запаси та надлишкові потужності частково згладжували втрати в обсягах переробки.

Міжнародне енергетичне агентство оцінює, що повторні атаки могли зменшити потужності російської переробки приблизно на 500 тисяч барелів на день, через що внутрішній ринок зіткнувся з дефіцитом палива, хоча загальна світова пропозиція нафти залишалася відносно стабільною.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські можливості далекобійних ударів завдають відчутної шкоди економіці Кремля; за його словами, наслідком атак було скорочення до 20% постачання бензину.

У матеріалі наведені свідчення безпосередніх учасників операцій. Командир з позивним "Фідель" описує розвиток технологій: якщо раніше дрони долали близько 500 км, тепер деякі моделі регулярно літають на відстані до 1000 км від кордону.

Він підкреслює, що успіх місій залежить від трьох компонентів — платформи, людського фактора та ретельного планування — і називає ці місії "священною справою".

За оцінками "Фіделя", менше ніж 30% апаратів досягають цільових зон, тому кожна операція передбачає значні втрати та ризики для екіпажів і операторів.

Технічна простота конструкції робить безпілотники відносно дешевими й швидко масштабованими: у статті вказано, що зараз деякі моделі виробляють приблизно за 55 000 доларів США, що значно дешевше за традиційні ракетні системи й дозволяє масово поповнювати парк при відносно низьких витратах.

Окрім того, поява таких дронів супроводжується культурними символами підтримки — одна з моделей, названа "лютий", навіть потрапила на місцеву поштіву марку як знак національної гордості.

Ба більше, експерти з ризик‑аналізу відзначають зрушення у географії конфлікту: удари, які раніше підривали інфраструктуру переважно в прикордонних районах, тепер досягають глибших регіонів Росії.

За словами Адріано Босоні з RANE, це змушує Москву виходити зі стратегії "територія поза зоною" і перекидати ресурси на захист власного тилу, і це ускладнює її логістичні можливості та зменшує здатність вести масштабні операції.

Крім прямого впливу на інфраструктуру, важливим є політичний ефект: здатність України самостійно запускати далекобійні удари зменшує залежність від західних рішень про постачання важкої зброї та супроводжувалась посиленням санкцій проти російської нафтогалузі.

Аналітики вбачають у цьому комбінований тиск — військовий та економічний — на здатність Кремля підтримувати зовнішні операції.

Нагадаємо, що, за даними Bloomberg, експорт нафтопродуктів з Росії впав до найнижчого рівня з початку повномасштабної війни через проблеми на заводах і посилення західних санкцій.