Підштовхнула війна в Україні: вчені створили піщану батарею для заміни літій-іонних

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 2022 року, спричинило бум у розробці нових типів акумуляторів, які можуть замінити літій-іонні, зокрема на основі піску.

Про це пише Business Insider, акцентуючи увагу на тому, що країни Європейського союзу хочуть менше покладатися на російську сиру нафту і досягти своїх цілей у сфері поновлюваних джерел енергії.

"Росія хотіла гарантувати, що Україна не отримуватиме жодної підтримки або мінімальну підтримку від союзників", — каже Ольга Хакова, заступник директора з європейської енергетичної безпеки Глобального енергетичного центру Атлантичної ради.

"І один зі способів, яким вони хотіли домогтися цього, — це тримати Європу в заручниках через величезну залежність від постачання російських енергоносіїв".

За її словами, прагнення до рішень у галузі чистої енергетики сприяло співпраці між експертами в галузі енергетики по всьому континенту, що призвело до появи нових інновацій за всіма напрямами.

Однією з ключових інновацій стали нові альтернативи літій-іонним батареям, розроблення яких пов'язане з порушеннями прав людини та шкодою для довкілля.

Наприклад, фінська компанія Polar Night Energy розробила батареї з піску, які можуть конкурувати за потужністю з літій-іонними акумуляторами. Піщані системи зберігають енергію, що генерується сонцем або вітром, яка потім перетворюється на тепло.

Пісок може утримувати тепло доти, доки не прийде час використовувати його для отримання електроенергії. Фінські інженери використовують саме пісок, бо його можна нагрівати до температури, що значно перевищує точку кипіння води.

Акумулятори тепла на основі піску можуть зберігати в кілька разів більше енергії, ніж резервуар для води аналогічного розміру.

Подібні розробки з використанням альтернативних матеріалів зберігання енергії, як-от нетоксичні водно-літієві акумулятори, допоможуть пом'якшити порушення прав людини та шкоду навколишньому середовищу, що часто виникають унаслідок видобутку кобальту та нікелю, двох ключових компонентів літій-іонних акумуляторів.

За даними Amnesty International, видобуток кобальту значною мірою залежить від дитячої праці. За оцінками Amnesty International, тільки в Демократичній Республіці Конго — найбільшому у світі постачальнику кобальту — на кобальтових копальнях працюють близько 40 000 дітей.

Ольга Хакова стверджує, що війна в Україні прискорила дискусії серед експертів з енергетики в усій Європі щодо того, як встановити належні стандарти для видобутку та перероблення цих найважливіших корисних копалин.