"Україна стікає кров'ю": як звільнене від окупантів село готується до довгої війни, — WSJ

За словами журналістів, місцеві жителі рідко відвідують сосновий ліс, де було знайдено тіла старости Ольги Сухенко, її чоловіка і сина. Раніше це було улюблене місце для пікніків і збору грибів.

Звільнене у 2022 році від російських окупантів село Мотижин на Київщині відновлює сили та готується до тривалого опору. Про це пише Wall Street Journal. За словами журналістів, до початку повномасштабного вторгнення Мотижин був процвітаючим селом.

У перші дні великої війни виїжджали з Києва в села, бо думали, що там буде безпечніше. Однак ЗС РФ окупували околиці української столиці й почали тероризувати населення. Окупанти обстрілювали автомобілі мирних жителів, катували та здійснювали страти.

Унаслідок дій загинули десятки людей. Видання пише, що старосту села Ольгу Сухенко, її чоловіка і сина вбили російські військові після тортур. Президент України Володимир Зеленський нагородив Сухенко медаллю посмертно, а головна вулиця Мотижина тепер носить її прізвище.

У матеріалі йдеться про те, що через кілька тижнів після втечі російських окупантів із Київщини жителі села зібралися біля церкви й одноголосно проголосували за виселення священника Російської православної церкви, а також за запрошення нового священника з Православної церкви України.

За словами журналістів, зараз місцева бібліотека відправляє на перероблювання понад 10 000 книг російською мовою — більшу частину своєї колекції.

У школі тепер обладнано підземний бункер із піччю, лавками та іграми, щоб діти могли сховатися і продовжити навчання, коли лунає сирена повітряної тривоги. Зазначається, що всередині місцевої церкви досі є невеликі отвори від шрапнелі.

У приміщенні знаходиться меморіальна дошка з іменами 15 осіб, які загинули в Мотижині під час окупації Як розповів 66-річний місцевий житель Микола Литвиненко, чию доньку Ярославу застрелили росіяни, у селі триває спокійне життя.

Однак, як зазначили журналісти, зміни все ж таки є. Так, мешканці рідко відвідують сосновий ліс, де було знайдено тіла сім'ї Сухенків, хоча раніше він був місцем пікніків і збору грибів.

Крім того, як повідомляється, одне крило сільської школи, як і раніше, не відремонтували після обстрілу. Кілька приміщень постраждали від пожежі й не використовуються.

Біля входу в навчальний заклад встановлено експозицію, присвячену воїнам із Мотижина, яких налічується близько 80 осіб. Жителі регулярно збирають гроші та продуктові посилки для відправки на фронт.

Директор школи Валерія Москаленко заявила, що в перші місяці після окупації діти бігали або ховалися під партами, почувши будь-який гучний звук. Зараз вони оговталися від пережитого стресу.

Як розповів Іван Рудяк, місцевий український військовий, який був комендантом Мотижина після його визволення, досі не може змусити себе відвести своїх дітей у парк. "Деякі відчувають страх", — сказав він.

За словами журналістів, хоча основна увага приділяється відновленню, минуле завжди поруч. У грудні 2023 року місцева влада виявила тіла ще трьох мирних жителів, імовірно, убитих росіянами.

Заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова заявила, що її досі надихає її загибла подруга Ольга Сухенко. Вона відмовилася покидати село, щоб самій врятуватися від окупантів.

"Путін задихається від України, він не може її проковтнути, але Україна стікає кров'ю", — сказала Семенова. Нагадаємо, 17 березня повідомлялося, що Бучанські кати продовжують воювати, відпочивати і навіть всиновлюють українських дітей.